Економічні паспорти для. Хто і коли отримає гроші на 18-ліття

Українці, яким у 2037 році виповниться по 18 років, очевидно, житимуть вже не за президента Зеленського. Але вони точно знатимуть рік, у якому той прийшов до влади в Україні, – 2019.

Саме з народжених у цей рік мають розпочатися виплати повнолітнім із Фонду майбутніх поколінь, що мають створити за ініціативою Володимира Зеленського.

Ідею про виплати для українців, які починають доросле життя, Володимир Зеленський озвучував ще під час своєї виборчої кампанії. На початку 2020 року у парламенті навіть зареєстрували відповідний проєкт закону, який так і залишився нерозглянутим.

Замість нього посеред свого президентського терміну Володимир Зеленський поновив обіцянку започаткувати “економічні паспорти” українців і подав до парламенту свій законопроєкт.

Хто, коли і на які виплати матиме право у разі, якщо президентська ініціатива перетвориться на закон?

Хто отримає гроші?

Учасниками системи економічних паспортів і, відповідно, Фонду майбутніх поколінь, можуть бути громадяни України, народжені з 1 січня 2019 року. Фактично, це діти з покоління, яке народилось вже за президента Зеленського, який виграв вибори навесні того року.

Крім цього, щоб отримати виплату до свого повноліття, дитина має прожити останні п’ять років перед цим в Україні.

Де візьмуться гроші?

Виплати здійснюватимуться із фонду майбутніх поколінь. Він формуватиметься за рахунок грошей, які надходять в бюджет від рентних платежів за користування надрами та видобування корисних копалин.

Із цих грошей щорічно на кожного учасника фонду до повноліття держава робитиме внесок у дві мінімальні зарплати, встановлені на 1 січня кожного календарного року. Наприклад, якби цей закон діяв з 2022, то сума становила б 6500*2=13 000 грн.

Крім того, передбачається, що сам фонд інвестуватиме свої кошти і отримуватиме від цього доходи. Але він буде неприбутковою організацією, а всі доходи будуть власністю його учасників – неповнолітніх українців.

Кожного робочого дня відбуватиметься розрахунок вартості активів усього фонду та часток окремих учасників.

У кожного учасника фонду буде індивідуальний рахунок.

Як працюватиме фонд?

Керувати щоденною діяльністю фонду буде компанія, що на 100% належить державі, і має ліцензію на адміністрування недержавних пенсійних фондів.

У фонду буде також і управитель, який опікуватиметься інвестиціями. Це може бути будь-яка компанія із ліцензією на роботу на ринку капіталу.

Насправді ж їм доведеться мати справу із капіталом, що у кілька разів перевищуватиме суму у пів трильйона гривень, якою нині оперує Пенсійний фонд України – найбільший розпорядник бюджетних грошей.

Активи фонду зберігатимуться у державному банку, який має ліцензію на зберігання активів пенсійних фондів.

Те, хто управлятиме активами фонду і де зберігатимуться його кошти, визначатиме його рада із п’яти членів, яких обиратимуть на конкурсі на термін у 5 років. Рада здійснюватиме стратегічне управління фондом.

На що можна витратити гроші?

Виплати з Фонду будуть виключно безготівковими і їх можна буде витратити на такі цілі:

• отримати вищу чи професійно-технічну освіту в Україні,
• купити житло в Україні,
• переказати кошти на особовий пенсійний рахунок.

Окремо передбачена можливість отримати кошти достроково і витратити їх на лікування тяжких хвороб – рак, інфаркт міокарда, інсульт, коронарне шунтування, ниркова недостатність, трансплантація життєво важливих органів та інші критичні захворювання/стани здоров’я.

Необхідність цього має бути підтверджена спеціальною комісією.

Ініціатор системи економічних паспортів президент Зеленський визнав, що виплати з фонду зможуть покрити лікування тяжких хвороб “лише частково”.

Коли і як виплачуватимуть?

Усі учасники фонду майбутніх поколінь мають право на виплату після того, як їм виповниться 18 років.

Втім, у випадку, коли кошти будуть потрібні на лікування, їх можна буде отримати раніше.

Якщо дитина помирає до повноліття, то на гроші фонду мають право її спадкоємці – наприклад, батьки. І, звісно, без прив’язки до цілі використаня.

Виплати здійснюватимуться лише у національній валюті.

Виплата не може бути меншою, ніж ті внески, які робила у фонд держава. Тож якби ця система почала діяти з наступного року, а мінімальна зарплатня у наступні 18 років не змінювалася б, то сума виплат, накопичена за 18 років, не повинна бути меншою за 234 000 грн (за нинішнім курсом це 8 500 доларів). Проте ініціатори системи економічних паспортів розраховують, що виплати будуть значно більшими.

Якими будуть виплати?

Автори проєкту закону прямо кажуть, на кого орієнтуються:

“У світі є різні механізми створення накопичувальних фондів майбутніх поколінь, кошти яких розподіляються серед громадян. Частина з них формується за рахунок доходів від видобутку корисних копалин (Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія та Кувейт)”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Щоправда, там не згадується, що усі ці країни вже не перше десятиріччя є світовими лідерами з видобутку та експорту нафти і газу, а їхні доходи від цього і кошти фондів майбутнього обчислюються сотнями мільярдів доларів.

У тексті проєкту закону відсутні згадки про те, який саме відсоток доходів від ренти вилучатиметься у фонд майбутніх поколінь. Але у пояснювальній записці йдеться про те, що ця частка постійно зростатиме.

Наприклад, від ренти за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до фонду має надходити від 25% у 2023 році до 70% у 2037 (зростання на 5% на рік).

Частка ренти від видобутку газу буде ще більшою – 47,5% у 2032 до 95% у 2037.

Найбільшою буде частка ренти за користування шельфом – від 50% у 2032 до 100%.

Це означає, що для видатків, які нині фінансуються завдяки доходам від використання українських надр, доведеться шукати інші джерела покриття.

Крім того, як зазначають оглядачі, рентні доходи залежать від того, якими є світові ціни на корисні копалини – газ, нафту, руду. Якщо цього року ці доходи перевищують плани через високі ціни на сировину, то у наступні роки вони можуть різко скоротитися – через падіння цін.

Втім, у бюджеті наступного року уряд заклав рекордні доходи від ренти, – понад 70 млрд грн або 2,5 млрд доларів за середнім курсом на 2022 рік.

Наразі невідомо, які доходи від видобутку корисних копалин можна прогнозувати на 2023 рік, але саме від цього року ініціатори закону дають свої розрахунки бюджету фонду.

Згідно із тими розрахунками, перший державний внесок становитиме майже 22 млрд грн (із розрахунку, що мінімальна зарплатня сягне 7 176 грн).

Автори закону вважають, що за нинішньої демографічної статистики, у 2037 році, коли фонд має здійснити перші виплати, він оперуватиме сумою у понад 1,8 трлн грн, а виплати на кожного учасника фонду у той рік становитимуть 626 125 грн.

Важко сказати, скільки ця сума “важитиме” у твердій валюті, і яким буде ринок нерухомості до того часу, але нині таких коштів на купівлю житла навряд чи вистачило б.

Проте ініціатори такої системи багатомільярдних державних накопичень вважають, що фонд стане “потужним поштовхом для розвитку ринку нерухомості та накопичувальної пенсійної системи”, а також “структурних реформ на ринку освіти”.

Коли все це почнеться?

У разі, якщо депутати підтримають ініціативу президента, закон набуде чинності одразу, як його опублікують. Але лише через рік після цього його введуть в дію.

Це потрібно для того, щоб за рік уряд мав можливість підготуватися – сформувати сам фонд, його раду, знайти управителя та адміністратора.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук вже припустив, що депутати почнуть розглядати законопроєкт вже у наступному році.

Тож навіть якщо закон ухвалять у 2022, фонд почне працювати не раніше 2023, – якраз напередодні наступних президентських виборів.