16°

Мертві тіла отруюють тут усе, щодня багато вбитих – капітан Паламар з “Азова”

Заступник командира полку “Азов” капітан Святослав Паламар розповів, що військові на “Азовсталі” не знають скільки побратимів залишилися під завалами на заводі після бомбардувань, а з потеплінням тіла починають розкладатися та отруюють усе. 

“Це дуже важка ситуація. Режиму припинення вогню немає. Чи вдасться нам вивезти сьогодні поранених, ми не знаємо. Переговори якісь тривають. Чи будуть виконані домовленості? Складно сказати.

Поранених потрібно якнайшвидше евакуювати. Кожного дня багато вбитих, поранених. У нас уже немає хірургічних інструментів. Немає можливості надавати кваліфіковану меддопомогу…

Кількості загиблих (військових) я озвучувати не буду. Повірте, йдеться про сотні українських військових. Поранених – близько 600 людей. Але ця цифра збільшується кожного дня, як і кількість загиблих…

Наші військовослужбовці гинуть кожен день від важких поранень. У нас немає достатньо антибіотиків, перев’язувальних матеріалів, у нас немає свіжого повітря. Наш шпиталь бомбардують.

У нас багато контужених. У нас багато вбитих саме внаслідок бомбардувань. Ситуація просто катастрофічна…

Я вважаю, що російській стороні теж потрібно позбирати своїх убитих військових. Для цього потрібен режим припинення вогню та домовленості обох сторін про збір тіл загиблих. Зараз надворі вже тепло. Тіла починають розкладатися та отруюють усе”.

Він додав, що на “Азовсталі” поранені військові вмирають саме через інфекційні гангрени. У облаштованому там шпиталі обмаль антибіотиків, і немає змоги проводити ампутації.

За його словами, доволі “цинічно” лунають заяви політиків, котрі заявляють про “успішну” евакуацію з “Азовсталі”, коли евакуація відбулася ціною життя щонайменше 3 захисників, 6 військових отримали поранення.

Крім того, український військовий розповів, що захисникам Маріуполя кілька разів обіцяли допомогу, але так нічого і не змінилося. 

Паламар описав дії українських захисників, як “нереальні подвиги в нереальних умовах” та боротьбу проти танків зі штрих-ножами в руках.

“Найцинічніше те, що нам дають обіцянки: “Хлопці, протримайтеся до середини березня, а далі буде допомога”. Й нічого. “Протримайтеся до квітня – й все буде добре, класно”. Знову нічого в підсумку.

Ми сподіваємося, що завдяки журналістам та політикам, не всім, а тим, що справді намагаються допомогти, ми можемо вплинути на світ, на ООН щодо організації евакуації поранених та можливої екстракції військового гарнізону, який знаходиться тут”.

Український захисник додав, що деколи харчуються раз на день, а деколи без їжі проходить день: “Ми розтягуємо все, що маємо, ділимося. Деякі запаси води ще є. До того ж у нас є технічна вода, яку ми кип’ятимо та п’ємо”.

Також він розповів, що всі російські літаки та кораблі стріляють по позиціях українських захисників, а ті не мають жодних засобів, щоб протистояти ворогу.