У “Рівнеоблводоканалі” пояснили, чому дощі щоразу затоплюють місто
Це вже стало певною традицією у рівнян. Щойно в місті зійде сніг або пройде сильна злива, як мешканці обласного центру починають викладати у соціальних мережах фото підтоплених вулиць та автомобілів, які майже плавають.
Про це повідомляє Вечірка.
Ну, і, звичайно ж, це все супроводжується безліччю гнівних коментарів. Причому поливають брудом усіх без перебору, хто хоча б гіпотетично може мати відношення до цієї проблеми. Щоб розібратися у тому, хто насправді відповідає за міську зливову каналізацію, що є причиною таких підтоплень і чи можна її якось вирішити, ми звернулися до фахівців «Рівнеоблводоканалу» – комунального підприємства, яке найчастіше згадують у подібних ситуаціях. І як виявилося, не все так однозначно, як у Facebook.
Попри те, що «Рівнеоблводоканал» немає жодного відношення до експлуатації зливової каналізації, оскільки експлуатує лише господарсько-фекальну і вона у справному стані, на підприємстві про причини підтоплень окремих вулиць міста добре знають.
Проблема в тому, що більша частина Рівного не має окремої зливової каналізації. Ті ж дощоприймачі, які облаштовані, під’єднанні до загальноміської каналізаційної системи. Будували її ще в 60-х роках минулого століття. Зрозуміло, що відтоді багато чого змінилось: місто суттєво розрослось, збільшилась і кількість його мешканців, а діаметр труб залишився попередній. За 60 років експлуатації не стала новішою, м’яко кажучи, й сама каналізаційна система.
– Існуюча загальносплавна каналізація просто не спроможна одночасно пропустити таку кількість стоків, бо не розрахована на це. Хоча вона не забита і працює, оскільки через певний час вода таки сходить. Щоб вирішити проблему, потрібно окремо облаштувати зливову каналізацію і відокремити її від господарсько-побутової. Однак навряд чи місто такий об’єм робіт власними силами потягне, оскільки коштує він чималі гроші, – пояснив начальник служби каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканалу» Андрій Чегодаєв.
Проблема зі зливовою каналізацією, точніше її відсутністю, є й у всіх новозбудованих мікрорайонах міста, кажуть у водоканалі. Забудовники зазвичай нехтують цим питанням, а потім виникає проблема із відведенням дощових і талих вод. Як наслідок – підтоплення окремих ділянок вулиць або навіть житлових будинків.
Вплинути на ситуацію могла б містобудівна рада, якби перед видачею містобудівних умов та обмежень, приділяла окрему увагу плануванню території та відведенню поверхневих вод. Однак з огляду на те, що облаштування зливової каналізації досить дороге задоволення, зазвичай і чиновники, і забудовники на це питання просто заплющують очі.
А найгірше те, що до всього іншого ще й екологічний момент додається. Вся загальносплавна каналізація, яка є в місті, проектувалась і будувалась із врахуванням Усті. Саме тому були передбачені аварійні зливовипуски в річку. Іншими словами, коли одночасно випадає велика кількість опадів, то надлишок, який не може прийняти загальносплавна система і перекачати насосні станції, має скидатися в річку. А потім громадськість б’є на сполох, мовляв, риба спливає. Як це не прикро, але інакше бути не може, стверджують спеціалісти, адже разом із дощовими водами по загальносплавній каналізації в Устю попадає і все те, чим посипають вулиці (пісок, сіль) та змивається вся хімія з асфальту. Тож виникає дилема – закрити випуски поверхневих вод і звикати під час сильних злив до систематичних підтоплень вулиць, масштаби яких за таких умов були б у рази більшими ніж зараз, або миритися із тим, що в Усті періодично спливає риба. Хоча, якщо комплексно підійти до очищення русла річки, то негативні наслідки таких залпових скидів дощових вод можна було б звести до мінімуму.
До речі, є в Рівному і зливова каналізація, яка відокремлена від загальносплавної. Наприклад, в районі вулиць Олени Теліги, Павлюченка, Старицького, Мельника, Шухевича, Коновальця, Волинської Дивізії, частини Чорновола (від Соборної до Степана Бандери) та ще кількох вулиць. Обслуговує її міське шляхово-експлуатаційне управління. Там кажуть, теж є певні проблеми, які вирішуються, але дуже повільно, бо знову ж таки все впирається у фінанси. Точніше у їх відсутність.
– Орієнтовна протяжність зливової каналізації, що перебуває на балансі міського ШЕУ, – 25-27 кілометрів. Якщо її вчасно промивати, проблем не виникатиме, – каже заступник директора Рівненського міського шляхово-експлуатаційного управління Віктор Климук. – Це як підшипник – якщо його систематично змазувати, то він служитиме довго. Раніше в рік на ці потреби нам виділяли 600-800 тисяч гривень з міського бюджету. А минулого року ми промили лише чотири об’єкти загальною вартістю 200 тисяч. Як буде цьогоріч, залежатиме від розпорядника коштів – управління житлово-комунального господарства. Вся зливова каналізація, що перебуває на нашому балансі, загалом у задовільному стані. І вчорашня ситуація – тому підтвердження. Так, були в окремих місцях проблеми із відведенням води, оскільки одночасно випало дуже багато опадів і дощеприймачі просто не справлялися із такою їх кількістю, однак ця вода згодом зійшла. А це означає, що зливова каналізація прочищена і нормально працює.