Учора Рівненщина поховала аж 7 Героїв
Сотні людей вийшли на вулиці населених пунктів, щоб «живими коридорами пам’яті», навколішки, з квітами та національними прапорами провести в останню дорогу воїнів, які віддали життя за Україну.
У Сарнах попрощалися з воїном Миколою Кириленком. Сарненчанин на захист України став у перші дні війни – 27 лютого. 14 вересня військовослужбовець загинув від ворожого авіаудару на Миколаївщині. Поховали Захисника на Алеї загиблих військових у Сарнах. Миколі назавжди буде 40… Без батька залишилися троє дітей, їх виховуватиме бабуся.
Жителі Висоцької громади, що на Дубровиччині, попрощались із захисником Анатолієм Карпінським. Чоловік проживав у селі Бродець. У перші дні повномасштабного вторгнення пішов захищати Батьківщину. Останній бій захисник прийняв на Херсонщині. 49-річного воїна поховали в рідному селі.
У Вараші попрощалися з Ігорем Незнамовим. 45-річний чоловік працював столяром у комунальному підприємстві «УК «Житлокомунсервіс». На початку повномасштабного вторгнення агресора в Україну солдата мобілізували на захист України. Стрілець-зенітник був поранений 8 вересня біля села Опитне Покровського району Донецької області. Лікарі Дніпровської обласної лікарні ім. І.І. Мечникова до останнього боролися за його життя. Серце воїна зупинилося 12 вересня. Поховали Героя на кладовищі у селі Стара Рафалівка.
У Гощанській громаді провели в останню дорогу воїна-захисника Андрія Семенюка. У мирному житті Андрій із сім’єю проживав у Симонові, разом з дружиною виховував доньку Софійку. Чоловік працював зварювальником у товаристві «Імені Воловікова», був добрим господарем і сім’янином, турботливим сином, щирим братом і вірним другом. 41-річний військовий загинув при виконанні бойового завдання 7 вересня біля населеного пункту Богоявленка Донецької області.
На Замковій горі у м.Острог відбулося прощання 46-річним військовослужбовцем ЗСУ Олександром Палійчуком. Під час виконання бойового завдання сержант отримав важке поранення. Лікарі у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова боролися за життя захисника, проте травми були несумісні з життям, воїн помер 11 вересня. У загиблого Героя залишився батько та брат.
У Рогізному, на Демидівщині, попрощалися з Артуром Глинським. Він був молодим, щирим, життєрадісним, мав багато мрій та планів у житті, надзвичайно любив свою родину і рідну землю, – кажуть в громаді. Артур народився і виріс у селі Рогізне. З 2020 року захищав Україну, був командиром вогнеметного відділення. 13 вересня поблизу населеного пункту Таврійське Херсонської області старший солдат Артур Глинський загинув. Йому був лише 21 рік… У воїна залишилися дружина, маленька дитина, батьки та сестри…
А в селі Пустоіванне Козинської громади попрощались із Віталієм Анастасіним. Воїн загинув 13 вересня під час артилерійського обстрілу біля Безіменного на Миколаївщині. Отримані поранення виявились несумісними з життям. Захиснику назавжди буде 46… Поховали Героя на місцевому кладовищі.
Щирі співчуття родинам загиблих воїнів ЗСУ!
Вічна пам’ять та шана захисникам України!