4 партії і 300 депутатів – яким буде наступний парламент України

Результати дослідження про нинішні електоральні настрої населення опублікував Центр Разумкова 8-го лютого.

Серед запитань, які задавали респондентам, зокрема, дослідники визначали рівень підтримки політичних партій на наступних виборах до Верховної Ради.

Варто зазначити, що наступні парламентські вибори відбудуться за пропорційною системою з відкритими регіональними списками. Тобто виборці в одному бюлетені голосуватимуть виключно за партійні списки та матимуть можливість підтримати конкретного кандидата від партії.

Крім цього в парламенті очікується прийняття давно очікуваних змін у Конституції та інших законах – скорочення кількості народних депутатів до 300.

Обидві ці зміни ми і врахували, щоб уявити новий парламент.

Розклад сил у новому парламенті

На запитання “Якби вибори до Верховної Ради відбулися наступної неділі, за яку політичну партію Ви б проголосували?” респонденти

	% усіх опитаних	% тих, хто має намір взяти участь у виборах	% тих, хто має намір взяти участь у виборах і визначився з вибором
“Слуга народу” (О. Корнієнко)	14,9	19,3	22,2
“Опозиційна платформа – За життя” (Ю. Бойко, В. Медведчук, В. Рабінович)	14,1	19,1	21,9
“Європейська Солідарність” (П. Порошенко)	11,6	15,8	18,1
“Батьківщина” (Ю. Тимошенко)	7,5	9,0	10,3
“Сила і Честь” (І. Смешко)	2,9	4,1	4,7
Радикальна партія Олега Ляшка	2,1	2,2	2,5
“Свобода” (О. Тягнибок)	1,8	2,2	2,5
“Партія Шарія”	1,6	1,8	2,1
“Голос” (К. Рудик)	2,1	2,3	2,7
“Українська стратегія Гройсмана”	1,6	2,0	2,3
“Громадянська позиція” (А. Гриценко)	1,7	2,1	2,4
“Опозиційний блок” (О.Вілкул)	0,9	1,0	1,1
“УДАР Віталія Кличка”	0,9	1,0	1,2
Інша партія	4,7	5,1	5,8
НЕ БРАВ БИ УЧАСТІ У ВИБОРАХ	16,1	–	–
ВАЖКО СКАЗАТИ/ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ	15,4	13,1	–

Таким чином, якщо серед опитаних, які не визначилися, голоси роподілилися б між усіма партіями рівномірно, то до парламенту пройшли б чотири партії:

• Слуга народу;
• Опозиційна платформа – За життя;
• Європейська солідарність;
• ВО “Батьківщина”.

При кількості 300 депутатів склад парламенту виглядатиме наступним чином:

• Слуга народу – 92 депутати
• Опозиційна платформа – За життя – 90 депутатів
• Європейська солідарність – 75 депутатів
• ВО “Батьківщина” – 43 депутати

Якщо змін до статті 76 Конституції не внесуть до виборів, то парламент у кількості 450 депутатів виглядатиме наступним чином:

• Слуга народу – 138 депутатів
• Опозиційна платформа – За життя – 136 депутатів
• Європейська солідарність – 112 депутатів
• ВО “Батьківщина” – 64 депутати

При цьому слід врахувати, що навіть при неможливості провести вибори в окремих регіонах України, в парламенті не буде “вільних” місць – це одна за переваг пропорційної виборчої системи у порвінянні зі змішаною та мажоритарною.

Чи можлива взагалі більшість у новому парламенті

У Верховній Раді України нового скликання “монобільшості”, відповідно до результатів дослідження, не буде. Проте “Слуга народу” таки зможе сформувати більшість. Для цього обов’язково потрібно буде об’єднуватися або з ОПЗЖ, або з ЄС. Очевидно, що обидва варіанти – практично неприйнятні для партії президента, проте “Слуга народу” змушена буде піти на такий крок.

З іншого боку, не виключено, що більшість сформують партії Порошенка та Медведчука – такий формат можливий у разі продовження відкритого протистояння обох політсил, які наразі знаходяться в опозиції, зі “слугами”.

У таких форматах більшість у парламенті матиме наступний вигляд:

1. Слуга народу + Європейська солідарність – 167 із 300 (або 250 із 450) депутатів.
2. Слуга народу + ОПЗЖ – 182 із 300 (або 274 із 450) депутатів.
3. Європейська солідарність + ОПЗЖ – 165 із 300 (або 248 із 450) депутатів.

Найменше шансів наразі увійти до коаліції у такому парламенті – у Батьківщини. В будь-якому випадку Батьківщина зможе приєднатися до уже сформованої коаліції. Проте таке приєднання дозволить утворити в парламенті конституційну більшість:

1. Слуга народу + Європейська солідарність + Батьківщина – 210 із 300 (або 314 із 450) депутатів.
2. Слуга народу + ОПЗЖ + Батьківщина – 225 із 300 (або 338 із 450) депутатів.
3. Європейська солідарність + ОПЗЖ + Батьківщина – 208 із 300 (або 312 із 450) депутатів.

Цікаво, що лише в другому варіанті голосів коаліції вистачатиме навіть для усунення президента шляхом імпічменту, проте чинному президенту такий сценарій, очевидно, не загрожує.

Слід зазначити, що найближче до подолання прохідного бар’єру наразі партія “Сила і Честь” Ігоря Смешка, потрапляння якої до парламенту відбере у чотирьох лідерів електоральних симпатій, щонайменше 20-30 голосів. На розклади сил у Верховній Раді та склад можливої коаліції це суттєво не вплине, проте конституційну більшість у складі 3 фракцій утворити буде складно.

Не слід забувати, що до нового парламенту цілком можливо потраплять, у разі об’єднання з іншими політсилами, представники таких партій, як Свобода, Партія Шарія, Голос, Українська стратегія Гройсмана, Громадянська позиція та інші.