4 партії і 300 депутатів – яким буде наступний парламент України
Результати дослідження про нинішні електоральні настрої населення опублікував Центр Разумкова 8-го лютого.
Серед запитань, які задавали респондентам, зокрема, дослідники визначали рівень підтримки політичних партій на наступних виборах до Верховної Ради.
Варто зазначити, що наступні парламентські вибори відбудуться за пропорційною системою з відкритими регіональними списками. Тобто виборці в одному бюлетені голосуватимуть виключно за партійні списки та матимуть можливість підтримати конкретного кандидата від партії.
Крім цього в парламенті очікується прийняття давно очікуваних змін у Конституції та інших законах – скорочення кількості народних депутатів до 300.
Обидві ці зміни ми і врахували, щоб уявити новий парламент.
Розклад сил у новому парламенті
На запитання “Якби вибори до Верховної Ради відбулися наступної неділі, за яку політичну партію Ви б проголосували?” респонденти
| % усіх опитаних | % тих, хто має намір взяти участь у виборах | % тих, хто має намір взяти участь у виборах і визначився з вибором | |
| “Слуга народу” (О. Корнієнко) | 14,9 | 19,3 | 22,2 |
| “Опозиційна платформа – За життя” (Ю. Бойко, В. Медведчук, В. Рабінович) | 14,1 | 19,1 | 21,9 |
| “Європейська Солідарність” (П. Порошенко) | 11,6 | 15,8 | 18,1 |
| “Батьківщина” (Ю. Тимошенко) | 7,5 | 9,0 | 10,3 |
| “Сила і Честь” (І. Смешко) | 2,9 | 4,1 | 4,7 |
| Радикальна партія Олега Ляшка | 2,1 | 2,2 | 2,5 |
| “Свобода” (О. Тягнибок) | 1,8 | 2,2 | 2,5 |
| “Партія Шарія” | 1,6 | 1,8 | 2,1 |
| “Голос” (К. Рудик) | 2,1 | 2,3 | 2,7 |
| “Українська стратегія Гройсмана” | 1,6 | 2,0 | 2,3 |
| “Громадянська позиція” (А. Гриценко) | 1,7 | 2,1 | 2,4 |
| “Опозиційний блок” (О.Вілкул) | 0,9 | 1,0 | 1,1 |
| “УДАР Віталія Кличка” | 0,9 | 1,0 | 1,2 |
| Інша партія | 4,7 | 5,1 | 5,8 |
| НЕ БРАВ БИ УЧАСТІ У ВИБОРАХ | 16,1 | – | – |
| ВАЖКО СКАЗАТИ/ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ | 15,4 | 13,1 | – |
Таким чином, якщо серед опитаних, які не визначилися, голоси роподілилися б між усіма партіями рівномірно, то до парламенту пройшли б чотири партії:
- Слуга народу;
- Опозиційна платформа – За життя;
- Європейська солідарність;
- ВО “Батьківщина”.
При кількості 300 депутатів склад парламенту виглядатиме наступним чином:
- Слуга народу – 92 депутати
- Опозиційна платформа – За життя – 90 депутатів
- Європейська солідарність – 75 депутатів
- ВО “Батьківщина” – 43 депутати
Якщо змін до статті 76 Конституції не внесуть до виборів, то парламент у кількості 450 депутатів виглядатиме наступним чином:
- Слуга народу – 138 депутатів
- Опозиційна платформа – За життя – 136 депутатів
- Європейська солідарність – 112 депутатів
- ВО “Батьківщина” – 64 депутати
При цьому слід врахувати, що навіть при неможливості провести вибори в окремих регіонах України, в парламенті не буде “вільних” місць – це одна за переваг пропорційної виборчої системи у порвінянні зі змішаною та мажоритарною.
Чи можлива взагалі більшість у новому парламенті
У Верховній Раді України нового скликання “монобільшості”, відповідно до результатів дослідження, не буде. Проте “Слуга народу” таки зможе сформувати більшість. Для цього обов’язково потрібно буде об’єднуватися або з ОПЗЖ, або з ЄС. Очевидно, що обидва варіанти – практично неприйнятні для партії президента, проте “Слуга народу” змушена буде піти на такий крок.
З іншого боку, не виключено, що більшість сформують партії Порошенка та Медведчука – такий формат можливий у разі продовження відкритого протистояння обох політсил, які наразі знаходяться в опозиції, зі “слугами”.
У таких форматах більшість у парламенті матиме наступний вигляд:
- Слуга народу + Європейська солідарність – 167 із 300 (або 250 із 450) депутатів.
- Слуга народу + ОПЗЖ – 182 із 300 (або 274 із 450) депутатів.
- Європейська солідарність + ОПЗЖ – 165 із 300 (або 248 із 450) депутатів.
Найменше шансів наразі увійти до коаліції у такому парламенті – у Батьківщини. В будь-якому випадку Батьківщина зможе приєднатися до уже сформованої коаліції. Проте таке приєднання дозволить утворити в парламенті конституційну більшість:
- Слуга народу + Європейська солідарність + Батьківщина – 210 із 300 (або 314 із 450) депутатів.
- Слуга народу + ОПЗЖ + Батьківщина – 225 із 300 (або 338 із 450) депутатів.
- Європейська солідарність + ОПЗЖ + Батьківщина – 208 із 300 (або 312 із 450) депутатів.
Цікаво, що лише в другому варіанті голосів коаліції вистачатиме навіть для усунення президента шляхом імпічменту, проте чинному президенту такий сценарій, очевидно, не загрожує.
Слід зазначити, що найближче до подолання прохідного бар’єру наразі партія “Сила і Честь” Ігоря Смешка, потрапляння якої до парламенту відбере у чотирьох лідерів електоральних симпатій, щонайменше 20-30 голосів. На розклади сил у Верховній Раді та склад можливої коаліції це суттєво не вплине, проте конституційну більшість у складі 3 фракцій утворити буде складно.
Не слід забувати, що до нового парламенту цілком можливо потраплять, у разі об’єднання з іншими політсилами, представники таких партій, як Свобода, Партія Шарія, Голос, Українська стратегія Гройсмана, Громадянська позиція та інші.