4 з 5. Руслан Сивий про адміністративну реформу на Рівненщині

Він двічі був головою райдержадміністрацій в області, а зараз очолює Рівненський центр розвитку місцевого самоврядування. Руслан Сивий дав інтерв’ю журналістам Інформаційного потоку Рівне. 

Пане Руслан, розкажіть про те, як проходить адміністративна реформа на Рівненщині.

В нас на сьогоднішній день функціонує 36 громад в області, в грудні на вибори ідуть ще 9. З містом обласного значення Вараш –  46 громад із 74, які в нас будуть за перспективним планом. Залишились лише ті, хто просто не хоче створювати ОТГ і вигадує різні вигадки, щоб не проводити реформу і не змінюватися. Для цього й існує примусове об’єднання, і в 2020 році воно відбудеться. В грудні відбудуться останні 9 виборів в ОТГ в цьому році.

Чи може змінитися перспективний план по створенню ОТГ в області?

На сьогоднішній день діє закон про добровільне об’єднання територіальних громад. В нас часто так буває, що змінюється керівництво, змінюється депутатський корпус, думка мешканців. Люди разом з активістами та владою можуть обговорити зміни до перспективного плану. Є в облдержадміністрації робоча група, яка вивчає ці питання, і ми вносимо зміни до перспективного плану. Це абсолютно нормальна процедура. За чотири роки це вже не перша зміна. 

Як і коли розпочалася реформа на Рівненщині?

Ми розпочали реформу з 2015 року, а з 1 січня 2016 почалася фінансова децентралізація. В нас на Рівненщині 5 об’єднаних громад, піонерів реформ, відпустили у вільне плавання. Вони перейшли на прямі стосунки з державним бюджетом. Тоді це були Бабинська, Бугринська, Підлозівська, Клесівська та Миляцька об’єднані територіальні громади. 

Міністерство регіонального розвитку було створено для реалізації цієї реформи?

Швидше не так. Вони були бенефіціаром і головним розпорядником коштів, а також міністерством, яке координувало цю реформу. 

На початку вашої роботи ви повинні були зустрічатися з Міністром регіонального розвитку, з віцепрем’єром Зубком, відвідувати наради в міністерстві.

Так, були наради та зустрічі. Із Зубком зустрічався в Києві та Рівному.

Чи давали вам вказівки, рекомендації чи настанови, щоб популяризувати реформу за допомогою ЗМІ та “тягнути за вуха” піонерні ОТГ?

Можливо, ви в дечому і праві. Але сталося навіть краще, ніж всі ми розраховували. Коли утворилися перші ОТГ, то їхні сусіди побачили успіхи і досягнення. Нікого вже не потрібно було “тягнути за вуха”. Процес пішов сам по собі. В Бугринській об’єднаній територіальній громаді до реформи власні надходження були в межах 450 тисяч гривень, зараз – 5 мільйонів. Там були створені інфраструктурні об’єкти, пелетна лінія, зараз працюють над будівництвом стадіону.  Є там і добровільна пожежна дружина: вони отримали пожежний автомобіль та форму. На пожежі вони приїжджають іноді швидше, ніж вогнеборці з Гощі.

Реформа може відкотитися назад?

Після того, як багато європейських експертів схвально відгукнулося про реформу, то це наврядче можливо. Зараз і Президент, і Верховна Рада дали зелене світло. В Україні жодна реформа назад не відкочувалася, було таке, що зупинялися і все. Це та ж реформа адміністративного устрою, яку пропонував Роман Безсмертний. 

Зараз є певні проблеми, недопрацювання, але все вдається. Ми йдемо своїм шляхом.

Одна з переваг реформи – децентралізація. Як вона відображається в цій реформі?

Тут дуже просто. Децентралізація – це передача з центру повноважень, коштів і відповідальності.

Іншими словами – зменшення впливу президентської вертикалі на місцеві громади?

Саме так. Об’єднана громада отримує кошти по прозорій і зрозумілій формулі на мешканця і на площу. Гроші надходять напряму з Києва і на місці в ОТГ вирішують, що потрібно робити в першу чергу. Це роблять місцеві депутати, а не райдержадміністрація. Відповідальність лягає на них в першу чергу.

Є думка, що адміністративна реформа – завуальована централізація. Ліквідуються сільські ради – зникає первинна ланка місцевого самоврядування.

Є сільські ради з населенням близько 200 осіб. Вони заробляють менше, ніж потрібно на функціонування апарату органу місцевого самоврядування. Тому тут варто говорити не про знецінення сільських рад, а про їх укріплення. 

Деякі сільські голови не поспішають створювати ОТГ через те, що підтримують місцевих освітян. Мовляв, адміністративна реформа може позбавити вчителів роботи.

Я в цій сфері працюю з 2015 року. Ці розмови розпочалися у 2016. В нас в цьому напрямку є успіхи Погорільської об’єднаної територіальної громади та  Бабинської. Можна поїхати і вивчити це питання. Часто про це говорять директори шкіл, які потрапляють під оптимізацію, і вчителі, які можуть опинитися без роботи. Слово “скорочення” мені не дуже подобається, ми говоримо про оптимізацію навчальних закладів. Коли в школі І-ІІІ ступенів в старших класах навчається чотири учні, де один вчитель викладає три предмети, то в таких школах учні не отримують якісних знань. В багатьох ОТГ це питання вже вирішено, проведена оптимізація, автобуси возять дітей до опорних навчальних закладів. 

Ніхто не ставить питання про закриття шкіл. При малій кількості учнів можна піти наступним шляхом: школу І-ІІІ ступенів переформувати в школу І ступеня, зробити там дошкільний навчальний заклад і ніяких проблем не буде. Але для цього потрібне бажання. Легше за все сидіти на дивані і критикувати. Успіх реформи очевидний.

Реформа, її перший етап, закінчується в кінці 2020 року?

Так, ми очікуємо, що восени 2020 року відбудуться вибори у всіх ОТГ, які є в перспективному плані. І паралельно ми повинні думати та вносити пропозиції по об’єднанню районів. На Рівненщині планується створення трьох таких адміністративних одиниць. Планується, що вони будуть збігатися з межами госпітальних округів.

Районні адміністрації при цьому залишаться?

Остаточно цього невідомо. Зараз йде мова про створення об’єднаних районних адміністрацій. Поки це питання вивчається. Про це стане відомо в кінці 2020 року. Залишається відкритим питання контролю органів місцевого самоврядування.

А це потрібно?

Потрібно. Ми побачили сепаратистські настрої на Донбасі, є проблеми в нас на Закарпатті. Там величезний вплив іноземних держав. І інколи органи місцевого самоврядування приймають рішення зовсім не на користь України, всупереч здоровому глузду. Контроль та повсюдність влади обов’язково потрібні. На Закарпатті роздають угорські паспорти, багато хто навіть української мови не знає, а на адміністративних будівлях вивішують прапори інших держав. Деякі моменти безконтрольності до цього і приводять.

Пане Руслан, дайте вашу оцінку адміністративній реформі.

 За 5-ти бальною системою – це 4.

Чому 4?

Тому що п’ять не буває взагалі (сміється). От ми говоримо за реформу, а на це все в комплексі потрібно дивитися. В ОТГ вже створена первинна ланка медичної допомоги. Ми повинні працювати вже над вторинним рівнем, а його переносять на 1 квітня. На мою думку, це потрібно динамічніше робити, наприклад, з 1 січня.

Взагалі, я задоволений реформою. Головне, аби держава не міняла правила гри. Вже говорять про меншу кількість громад, про те, що виділятимуть менше коштів. Та стверджувати цього не можна. 

Моя думка така: сильне місцеве самоврядування – сильна Україна.