15°

“Аудиторія нікуди не зникла”. Що дивляться глядачі “каналів Медведчука” через рік після блокування

Рік тому президент Володимир Зеленський своїм указом заборонив мовлення трьох українських телеканалів, які називали проросійськими, “112”, “ZIK” і “NewsOne”. Тоді це викликало міжнародний резонанс, а деякі експерти назвали це актом цензури. Але що зараз з цими каналами та куди зникла їхня аудиторія?

“Так, а куди пропав той канал, де цілий день Рабінович виступав?” – 70-річний мешканець Києва Михайло Володимирович досі не може зрозуміти, куди рік тому раптово зник його улюблений телеканал “112”.

Пенсіонер пояснює, що цей канал працював на його телевізорі цілими днями, найулюбленіші передачі – щогодинні новинні блоки і вечірні політичні ток-шоу.

Причини зникнення “112”, а також його “сателітів” – “ZIK” і “NewsOne”, киянин не розуміє.

“Проросійські – не проросійські, яка різниця? Якщо я їх дивився, це не значить, що я підтримую все, що там кажуть!” – обурюється він.

Таких як Михайло Володимирович в Україні налічувалося до двох мільйонів. Про це свідчили цифри переглядів телеканалів на момент їхнього закриття в лютому 2021 року.

Мовники входили до п’ятірки найпопулярніших інформаційних каналів України, маючи сумарний середньодобовий рейтинг у близько 5% аудиторії.

Полювання на канали

Рішення відключити від ефіру інформаційні канали ухвалила Рада нацбезпеки і оборони (РНБО), а затвердив його своїм указом президент Зеленський. Основна причина – медіахолдинг “Новини”, куди входили канали, належить депутату від партії “ОПЗЖ” Тарасу Козаку.

Його, своєю чергою, вважають найближчим соратником лідера цієї політсили та “кума Путіна” Віктора Медведчука. Як заявив секретар РНБО Олексій Данилов, щодо обох цих українських політиків Рада нацбезпеки та оборони запровадила 5-річні санкції за причетність до “фінансування тероризму” та “загрозу нацбезпеці”.

Телеканали припинили мовлення у день підписання указу президента – 2 лютого 2021 року. Їхній власник Тарас Козак заявив про цензуру і “розправу з боку Зеленського”. Адвокати депутата оскаржили санкції в Верховному Суді, станом на зараз рішення ще немає.

Зеленський наголошував, що для цих санкцій були “вагомі, залізобетонні причини”, які йому надала Служба безпеки України, і що це не є помстою за критику влади.

“Трійка цих каналів утримувала розмовляючі армії, як дуже фахово вас обманювали і зомбували”, – заявив президент.

Через деякий час заблоковані канали замінили нові – “Перший незалежний” та UkrLive. Їхніми власниками став парламентар від ОПЗЖ Нестор Шуфрич і частина журналістів, що працювали на “112”, “ZIK” і “NewsOne”.

Щоправда, в грудні минулого року і новостворені мовники опинилися під санкціями РНБО.

Продовжити мовлення вони змогли лише в YouTube. Але на початку лютого акаунти каналів заблокувала адміністрація онлайн-платформи. На момент закриття сумарно у них було близько 2,5 млн підписників. Канали перейшли на нові акаунти, де цифри набагато скромніші. Наприклад, у “Першого незалежного” наразі менше однієї тисячі фоловерів, а в UkrLive – близько 24 тисяч.

Аудиторія шукає заміну

Торік, за даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), близько 40,8% опитаних називали заборону каналів “помилкою”, а 34,6% – “необхідним кроком для захисту держави”.

Станом на зараз директор КМІС Володимир Паніотто вважає, що заборона телеканалів знизила рейтинг партії “ОПЗЖ”, яку вони активно висвітлювали.

“Закриття каналів вплинуло на рейтинги партій. Незважаючи на те, що за останні два роки дуже сильно підросла кількість користувачів інтернету, популярність телебачення, тобто кількість людей, які кажуть, що для них це головне джерело політичної інформації, знизилася лише на 10%”, – пояснив він BBC News Україна.

Дійсно, якщо на початок минулого року за “ОПЗЖ”, згідно з опитуваннями КМІС, готові були проголосувати 20,7% респондентів (серед тих, хто визначився), то станом на початок цього року – 11,6%.

Але соціолог уточнює, що після початку кримінального переслідування Віктора Медведчука частина прихильників “ОПЗЖ” не зізнаються у підтримці цієї політсили під час опитувань, і це занижує об’єктивний рейтинг.

“Санкції зменшили кількість аудиторії, за нашими прикидками, на 25%. Але вона відразу ж перейшла на інші майданчики, ця аудиторія нікуди в просторі не зникла, її не “перепрограмували”, вона шукала таку інформацію, вона до неї звикла і, відповідно, десь її знайшла”, – говорить голова “Інституту масової інформації” Оксана Романюк в коментарі BBC News Україна.

Крім того, Романюк каже, що в останні роки зменшується інтерес українців до російських і проросійських джерел інформації.

“Тому можна сказати, що ефект від блокування є. Але виміряти, побачити його можна в довготривалому періоді, в короткостроковому – це складно зробити”, – говорить вона.

І додає, що влада має робити “системні кроки”, щоб “достукатися” до аудиторії заблокованих каналів.

На думку Тетяни Попової, медіаекспертки та члена Ради з питань свободи слова при президентові України, ця аудиторія розсіялася: частина переключилася на інші цілодобові інформаційні канали, критично налаштовані до чинної влади.

“Також вона серйозно зменшилася в YouTube. Там вона суттєво впала, я бачила, що інколи бувало і по 17-20 переглядів відео”, – зазначає вона.

Але значна частина аудиторії, на думку експертки, обрали собі нового улюбленця – телеканал “Наш”, що належить колишньому депутату від “Партії регіонів” Євгенію Мураєву.

Що чекає на телеканал “Наш”

Цей інформаційний канал почав мовити в листопаді 2018 року, а його власником вказували батька Євгенія Мураєва – Володимира. Влітку минулого року ексдепутат заявив, що канал переходить в управління його трудовому колективу.

Також бізнесмен і чинний депутат парламенту Вадим Новінський заявив, що зацікавлений в тому, щоб стати акціонером каналу.

Через неоднозначні заяви “Наш” вже кілька разів штрафувала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Востаннє – 10 лютого, коли Нацрада постановила стягнути з мовника сумарно 250 тисяч гривень за “расистські і дискримінаційні висловлювання” Євгенія Мураєва в ефірі та недотримання квоти на мовлення українською.

Крім того, наприкінці січня міністерство закордонних справ Великої Британії заявило, що саме цей політик розглядається Росією як ймовірний керівник України після її вторгнення російських військ.

Сам ексдепутат цю інформацію заперечив, як і Росія, назвав її нісенітницею і зажадав вибачень від МЗС Британії.

Одночасно з цим на сайті офісу президента України громадська петиція про заборону “Нашого” за “поширення російської пропаганди” набрала 25 тисяч голосів, необхідні для того, щоб її розглянув президент.

За даними BBC News Україна, робота у цьому напрямку вже ведеться. Зокрема у Службі безпеки України кажуть, що почали готувати матеріали для РНБО щодо телеканалу. “Ця процедура ще не завершена”, – повідомило джерело в спецслужбі станом на 7 лютого.

Наступне засідання РНБО, на якому можуть розглянути це питання вже у п’ятницю, 11 лютого.

Медіаекспертка Тетяна Попова наголошує, що дії влади України мають залежати від того, чи є реальні докази співпраці Євгенія Мураєва з російською владою.

“Якщо є підтверджуючі дані, то треба, звичайно, зробити з цим каналом теж саме, що зробили з каналами Медведчука. Якщо їх немає, то вони не можуть таке робити, хоч би як цього хтось хотів чи не хотів”, – зазначила член Ради з питань свободи слова.