Бійці з Рівненщини отримали відзнаки за мужність від Головнокомандувача Сирського
На Покровському напрямку, де точаться запеклі бої, Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський особисто відзначив найкращих воїнів 155-ї окремої механізованої бригади. Двоє офіцерів із Рівненщини отримали почесні нагороди за мужність та відданість службі, ставши прикладом для побратимів.
Андрій Крока — «Піфагор» із Костополя
Підполковник Андрій Крока, позивний «Піфагор», родом із Костополя. Він народився у 1987 році, закінчив Національний університет водного господарства та природокористування, а вже з березня 2014 року служить у ЗСУ. З січня 2025 року очолює один із механізованих батальйонів 155-ї бригади.
Його підрозділ успішно тримає оборону на складних ділянках фронту біля Покровська. Сам офіцер неодноразово особисто керував переміщенням бійців, ухвалював рішення у критичних ситуаціях та завдавав ворогу відчутних втрат. За лідерство, професійність і хоробрість Крока отримав Почесну відзнаку «Сталевий хрест».
Сергій Бузівський — «Бузя» із Забороля
Лейтенант Сергій Бузівський, відомий серед побратимів як «Бузя», народився у 1982 році в селі Забороль. Після навчання в університеті отримав офіцерське звання, а в жовтні 2024 року був мобілізований.
На посаді заступника командира роти він брав участь у найскладніших боях. Зокрема, його підрозділ 78 діб утримував позиції біля Покровська, незважаючи на постійні обстріли та атаки дронів. Стійкість і рішучість Бузівського дозволили завдати серйозних втрат противнику. За це він нагороджений Почесною відзнакою «Хрест хоробрих».
Майор Олег Миколайович — лікар, що рятує життя
Ще один приклад відданості — майор Олег Миколайович, начальник медичної служби 23-го інженерно-позиційного полку. Він 15 років працював травматологом, а після початку повномасштабного вторгнення приєднався до війська.
Медик врятував десятки життів на передовій, за що удостоєний ордена святого Пантелеймона, відзнаки «За оборону України» та нагороди від свого полку. Сам він зізнається, що пишається колективом молодих лікарів і волонтерами, які забезпечують необхідне обладнання. Його мрія — перемога, повернення до сім’ї й мирна робота лікарем-травматологом.