14°

Бізнес під час війни: яку підтримку запропонувала влада і як виживає бізнес

“Ті, в кого бізнес чи виробництво був прив’язаний до України, здебільшого наразі вважають, що навіть за умов, що війна завершиться скоро, Україна ще на довгий час буде відкинута далеко назад в економічному плані, і треба буде багато чого відбудовувати”, – розповідає київський підприємець, бізнес якого до війни був орієнтований як на українських споживачів, так і на закордон.

“Мої друзі чи колишні конкуренти, якщо так можна сказати, віддали всі запаси товару в тероборону, спробували перевезти виробництво ближче до Заходу України, але і там зараз обстріли”, – каже він.

До того ж навіть якби виробництво “довоєнної” продукції – у його випадку шкарпеток – і працювало б та навіть мало попит, за умов розтрощеної інфраструктури і великих проблем із доставкою воно майже втрачає сенс, пояснює підприємець.

Серед його знайомих є й такі, хто каже, що буде намагатися відновити бізнес до останнього, але таких меншість.

Є й ще одна категорія – це працівники креативних професій, IT, фахівці із соцмереж, які й до війни працювали на закордонні ринки. Вони переважно виїхали до початку війни і продовжують працювати.

“Багато хто з таких каже, що вже шукають постійну роботу за кордоном і навряд чи повернуться в Україну”, – каже київський підприємець.

То як український бізнес переживає війну, що думає про те, коли вона завершиться, і які плани має на “після війни”?

“Щоб усі працювали”

Можливо, настрої бізнесу дещо зміняться після того, як 15 березня Рада ухвалила закон, що передбачає “додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни”.

Загалом це близько 40 податкових та інших змін, повідомив у Telegram заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.

Серед головних – “скасування оподаткування пального та запровадження пільгового режиму для підприємців (2% від обороту)”.

“Підприємства з обігом до 10 млрд грн зможуть перейти на сплату єдиного податку. Знімаємо всі інші обмеження по кількості робітників та видам діяльності, окрім підакцизних товарів та грального бізнесу. Замість ПДВ та податку на прибуток підприємці платитимуть лише 2% від обороту”, – заявив у відеозверненні прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він також повідомив, що усі ухвалені податкові новації мають запрацювати вже цього тижня.

Серед інших змін для бізнесу у воєнний час:

  • великий бізнес зможе скористатися спрощеною системою оподаткування та сплачувати єдиний податок, – так, як це нині робить малий бізнес. Для цього ліміт річного обігу підприємства чи компанії не повинен перевищувати 10 млрд грн, а обмеження щодо кількості працівників знято.
  • ФОПи І та ІІ групи можуть платити єдиний податок добровільно. Якщо впрдовж воєнного часу вони не отримуватимуть доходу, вони також можуть не сплачувати ЄСВ,
  • ФОПи ІІ-ІІІ груп дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені коштом дербюджету,
  • з 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року власники звільняються від сплати податку за землю, розташовану на територіях, де йдуть бої.

Ще одним кроком на підтримку бізнесу і всієї економіки є зменшення ПДВна пальне з 20% до 7% (зокрема, і на його імпорт), а також скасування акцизів на нафтопродукти. Це має знизити ціни на пальне, але означатиме значні втрати для бюджету. Втім, нестачу доходів бюджету може бути поповнено із зовнішніх джерел – завдяки фінансовій допомозі партнерів України.

Крім того, щоб наповнити бюджет, окремим законом Рада також суттєво збільшииа рентну плату за видобуток копалин.

Штрафи за порушення закону про РРО не застосовуватимуться до завершення воєнного стану,

Разом із тим, може бути посилена відповідальність за відмову у можливості розраховуватися карткою. За порушення може бути передбачений штраф у 8 500 грн. Раніше представники уряду заявляли, що за умов воєнного часу доставка готівки ускладнена, а тому більшість соціальних виплат намагаються перевести у безготівкову форму, а банки докладають усіх зусиль, аби карткові платежі відбувалися безперебійно.

Клієнти банків отримали пільги. Зокрема, скасована відповідальність за несвоєчасну сплату за споживчими кредитами. Крім того, до скасування воєнного часу плюс ще місяць заборонено виселяти із житла, придбаного в іпотеку, або продавати таке житло.

Крім того, майже всі вимоги для отримання дозволів на підприємницьку діяльність будуть скасовані.

Ці зміни президент Зеленський анонсував напередодні у відеозверненні.

“Замість ПДВ і податку на прибуток, даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу, – а це перша і друга група ФОПів – ставимо добровільну сплату єдиного податку. Можете – платіть, не можете – немає питань”, – заявив президент, додавши, що і перевірки бізнесу будуть “максимально скасовані”.

“Щоб усі працювали нормально, щоб міста оживали, щоб усюди, де немає бойових дій, продовжувалось життя, – заявив президент Зеленський. – Умова лише одна – ви забезпечуєте нормально роботу свого бізнесу в межах закону України”.

Але що відбувається зараз?

Якщо говорити про малий і середній бізнес, то за даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), 42% підприємців взагалі припинили працювати. Близько третини – призупинили роботу, але хочуть відновлювати її. У повному обсязі нині працює лише 13% малого та середнього бізнесу.

Як зазначають у EBA, це приблизно співпадає і з тим, що відбувається із бізнесом в Україні загалом.

Опитування представників великого бізнесу, яке проводила EBA трохи раніше, показало, що лише 17% компаній працюють у довоєнному режимі. Ще 16% обмежили “географію діяльності”, 19% – були змушені закрити частину підприємств, офісів чи торгових точок. Близько 30% компаній не працюють узагалі. Разом із тим, лише 1% поки що вже ніколи не збирається відновлювати бізнес в Україні.

Попри таку ситуацію, більшість великих компаній намагаються підтримати працівників, – 68% виплатили заробітну плату на місяць або більше вперед, майже третина компенсували витрати команді на релокацію, майже чверть орендували житло для співробітників на західній Україні або за кордоном.

Малий та середній бізнес також намагається підтримувати своїх працівників, але їхні можливості значно менші. У повному обсязі зарплату працівникам виплачують менше третини, третина допомагає співробітникам із переїздом та житлом. Проте кожен п’ятий представник малого чи середнього бізнесу вже не має можливості виплачувати зарплати найманим працівникам. Переважна більшість запропонували своїм співробітникам неоплачувані відпустки, і лише 8% просто звільнили людей.

За даними ЕВА, близько половини малого та середнього бізнесу скористалися запропонованою урядом допомогою у розмірі 6500 грн для тих, хто втратив роботу через війну, через систему єПідтримка.

При цьому і великий, і малий бізнес за можливості підтримує і тероборону, і волонтерів.

Що бізнес планує далі?

У великому бізнесі майже третина компаній, що призупинили свою діяльність, хочуть її відновлювати. Тільки 1% великого бізнесу в Україні планує закритися.

Із дрібним бізнесом все складніше.

Майже чверть дрібних та середніх підприємців вже повідомляє про “повну відсутність резервних фінансових коштів”. Водночас близько третини кажуть, що їхній “запас міцності” – це кілька місяців.

22% мають можливість “потерпіти” місяць, перш ніж будуть змушені припинити роботу. Пів року і більше можуть протриматися лише 9% опитаних асоціацією малих та середніх бізнесів.

За прогнозом МВФ, через війну українська економіка цього року може скоротитися на 10%. І це у випадку, якщо війна не затягнеться.