0°

Covid-19 виповнилось два роки: що ми дізналися про коронавірус та пандемію

маски
Підпис до фото,Маски працюють, кажуть вчені

Минуло два роки з того часу, як у Китаї виявили новий коронавірус.

З того дня 31 грудня 2019 року світ змінювався з неймовірною швидкістю – від того, як ми працюємо, до доступних нам медичних процедур.

Ось п’ять речей, що ми дізналися з початку спалаху.

1. Вакцини мРНК працюють, і їх можна зробити дуже швидко

Майже одразу після початку пандемії вчені почали розробляти вакцину для захисту від Covid-19.

Деякі з фармацевтичних компаній вирішили використовувати нову технологію, яку раніше ніколи не застосовували для створення вакцин – мРНК.

Ризик окупився. Вчені з Pfizer-BioNTech не тільки змогли розробити вакцину проти Covd-19 швидше, ніж будь-хто інший, але й заклали основу для нових методів лікування з використанням аналогічної технології.

вакцини
Підпис до фото,Першу вакцину від ковіду створили за 11 місяців

Суть така: береться невеликий фрагмент генетичного коду, який називається мРНК, і покривається жиром. Препарат, який у результаті отримали, вводять в організм. Клітини поглинають препарат і використовують, як набір інструкцій для виробництва нового матеріалу.

У випадку коронавірусних вакцин мРНК дає клітинам команду створити невелику частину вірусу Covid-19.

Цей фрагмент не є небезпечним, але імунна система організму вчиться розпізнавати його, щоб атакувати справжній вірус Covid-19, якщо він потрапить в організм.

Але мРНК можна використовувати й по-іншому.

Крім потенційного створення вакцин від таких хвороб, як ВІЛ, грип та вірус Зіка, за допомогою мРНК можна тренувати імунну систему організму.

Це може допомогти у боротьбі з раковими клітинами та у створенні білків, яких немає у клітинах людей з муковісцидозом, щоб навчити захисну систему хворих із розсіяним склерозом не атакувати нервову систему.

Вчені вже десятиліттями проводять дослідження в області лікування за допомогою мРНК, але вакцини проти Covid-19 – це перший випадок, коли вони показали свою ефективність на практиці. Ці успіхи можуть змінити життя мільйонів людей.

2. Covid-19 поширюється повітрям набагато легше, ніж ми думали

Приблизно через чотири місяці після оголошення про спалах Covid-19 Всесвітня організація охорони здоров’я написала у твіттері: “Covid-19 не передається повітрям”.

Тоді фахівці ВООЗ не радили людям носити маски.

“Немає жодних конкретних доказів того, що носіння масок несе якусь серйозну користь”, – говорив виконавчий директор програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я доктор Майкл Райан.

“Ми не рекомендуємо використовувати маски, якщо ви самі не хворі”, – пояснювала Марія Ван Керхове, технічний керівник програми ВООЗ із боротьби з Covid-19.

Тепер погляди лікарів змінилися, а ВООЗ стверджує, що носіння масок має стати нормальною справою.

З’являється все більше доказів того, що ковід передається не тільки через краплі слини або слизу, які недовго перебувають у повітрі після чхання або кашлю, або при контакті із зараженою поверхнею.

Тепер ВООЗ заявляє, що вірус може поширюватися через аерозольну суспензію – частки набагато меншого розміру, які залишаються у повітрі набагато довше.

І не тільки.

У редакційній статті British Medical Journal йдеться: “На близькій відстані люди з більшою ймовірністю можуть зазнати впливу вірусу, вдихаючи його, у порівнянні з великими краплями, що потрапляють на очі, ніздрі або губи. Імовірність передачі SARS-CoV-2 через поверхню тепер вважається порівняно невеликою”.

маски
Підпис до фото,Маски працюють, кажуть вчені

Дослідження виявили випадки, коли люди заражалися ковідом від хворих, що перебували на відстані понад двох метрів, або побувавши у приміщенні, в якому за деякий час до цього була заражена людина.

“Ще в березні [2020 року] люди дзвонили мені, щоб запитати, скільки часу потрібно замочувати консервну банку з бобами в хлорці, перш ніж занести її до будинку, – розповідає Паула Кеннон, заслужений професор молекулярної мікробіології та імунології Медичної школи ім. Кека при університеті Південної Каліфорнії – З того часу ми дізналися, що вірус, який передається через повітря у приміщеннях, що погано вентилюються, людьми без масок, коли вони розмовляють або просто дихають, – це причина більшості випадків зараження. Саме тому бари й ресторани такі небезпечні”.

Миття рук та обробку поверхонь ніхто не скасовував, але тепер ми приділяємо набагато більше уваги носінню масок та вентиляції приміщень.

3. Багато хто з нас тепер працює з дому, і це надовго

Під час пандемії мільйони людей у всьому світі почали працювати з дому.

Лише кілька років тому з технічного погляду таке було навряд чи можливо. Проте пандемія показала, що, наприклад, відеодзвінки та відеоконференції – це не так вже і складно. Це, можливо, позначиться на тому, як і де ми працюємо.

ковід
Підпис до фото,Відеодзвінки стали нормою робочих процесів у всьому світі

Компанія Twitter у травні 2020 року заявила: “Тепер співробітники Twitter можуть працювати з дому завжди. Останні кілька місяців довели, що це цілком можливо”.

У компанії щоправда зазначили, що це поширюється лише на тих, чий вид роботи дозволяє не перебувати в офісі.

Аналогічну заяву зробило цього року керівництво Facebook (Meta).

Роботою з дому зацікавилися не лише технологічні гіганти.

Дослідники Enterprise Technology Research опитали понад 1200 компаній і з’ясували, що у 2021 році відсоток людей, які працюють з дому на постійній основі, у всьому світі подвоїться. Але точних даних за рік поки що немає.

Глобальне опитування понад 200 тис. людей у 190 країнах, проведене компанією Boston Consulting, показало, що 89% опитаних вважають, що якусь частину своєї роботи вони виконуватимуть з дому.

До пандемії цей показник становив лише 31%.

У це число входять і ті, хто зайнятий у виробництві та ручній праці: вони сподіваються, що зможуть виконувати хоча б частину своєї роботи з дому.

Однак гнучкий графік доступний не всім. Насамперед це стосується зайнятих на низькооплачуваних та низькокваліфікованих роботах, де робота з дому неможлива. Це може ще більше посилити нерівність у суспільстві.

4. Пандемія найсильніше вдарила по найуразливіших верствах суспільства

Пандемія продемонструвала зростаюче розшарування суспільства.

У Великій Британії дослідження, яке провели вчені з UK Biobank, показало, що у найбільш неблагополучній частині країни заразилося ковідом 11,4% населення, у той час, як у благополучних регіонах – 7,8%.

ковід
Підпис до фото,Люди з бідніших країн постраждали найбільше

Також виявилося, що представники етнічних меншин постраждали більше щодо їхньої пропорції в населенні всієї країни. Схожа ситуація спостерігалася й у США.

У Нью-Йорку дані за 2020 рік показали, що смертність від ковіду серед латиноамериканців та чорношкірих склала 34% та 28% відповідно, при цьому вони становлять 29% та 22% загальної кількості населення країни.

Дослідження, проведені в Каліфорнії, показали, що у чорношкірих неіспаномовного походження шанси госпіталізації у 2,7 раза вищі, ніж у білих неіспаномовних.

У багатьох країнах точних даних про наслідки пандемії немає, однак одна з найпомітніших відмінностей між країнами світу – це кількість вакцинованих.

За даними “Our World in Data”, у країнах із високим та середнім рівнем доходів близько 70% людей повністю вакциновані. У країнах із рівнем доходу нижче середнього цей показник, як і раніше, становить лише 32%. До цієї категорії належить Україна.

У країнах із низьким рівнем доходу вакцинованих лише 4%.

У розвинених країнах йде кампанія з додаткової вакцинації населення: бустерні дози забезпечують ефективніший захист від нового варіанту Омікрон. При цьому наслідки повільної вакцинації у менш розвинених країнах можуть стати більш смертоносними.

5. Ми не знаємо, як і коли закінчиться пандемія. І чи закінчиться взагалі

На початку пандемії багато говорили про “колективний імунітет”: прогнозували, що якщо достатня кількість людей набуде стійкості до ковіду внаслідок інфікування або вакцинації, вірус буде менш небезпечним.

Досягти цього стає дедалі важче. Як виявилося, реакція імунної системи з часом слабшає, тому країни, які можуть це дозволити, розгортають програми ревакцинації.

За словами Шабіра Мадхі, декана факультету медичних наук та професора вакцинації Університету Вітватерсранд у ПАР, імунна відповідь після інфекції або вакцинації триває приблизно від шести до дев’яти місяців.

Хоча вакцини ефективні для захисту від найсерйозніших наслідків захворювання, однак, навіть найкращі з них не в змозі повністю зупинити інфікування та розповсюдження вірусу.

ковід

Але у багатьох вакцинованих інфекція протікає легко чи безсимптомно.

“З існуючими вакцинами, навіть якщо вони зменшують передачу, концепція колективного імунітету немає сенсу”, – сказав в інтерв’ю ВВС доктор Сальвадор Пейро з дослідницького інституту FISABIO в Іспанії.

І вірус швидко мутував у нові варіанти, деякі з яких набагато заразніші, а вакцини захищають від них гірше.

Ймовірно, нам доведеться ще довго жити з вірусом, регулярно оновлюючи вакцини, щоб адаптуватись до нових варіантів.

Цей сценарій передбачає більш-менш нормальне життя у країнах із високим рівнем вакцинації, без зайвого навантаження на системи охорони здоров’я.

Стрімке поширення варіанта Омікрон змінило ситуацію: навіть у країнах з високим рівнем вакцинації влада закликає людей робити бустерні уколи й знову запроваджує соціальне дистанціювання.

Водночас невелика кількість територій з низьким рівнем інфікування, наприклад, Нова Зеландія та Гонконг, стикаються з дилемою: оскільки перемоги над коронавірусом найближчим часом не передбачається, їм доведеться або продовжити суворий карантин та обмеження на поїздки, або відкрити кордони – і зіткнутися з новим потоком інфікованих.