21°

погода у Рівному

Covid-19 виповнилось два роки: що ми дізналися про коронавірус та пандемію

Підпис до фото, Маски працюють, кажуть вчені

Минуло два роки з того часу, як у Китаї виявили новий коронавірус.

З того дня 31 грудня 2019 року світ змінювався з неймовірною швидкістю – від того, як ми працюємо, до доступних нам медичних процедур.

Ось п’ять речей, що ми дізналися з початку спалаху.

1. Вакцини мРНК працюють, і їх можна зробити дуже швидко

Майже одразу після початку пандемії вчені почали розробляти вакцину для захисту від Covid-19.

Деякі з фармацевтичних компаній вирішили використовувати нову технологію, яку раніше ніколи не застосовували для створення вакцин – мРНК.

Ризик окупився. Вчені з Pfizer-BioNTech не тільки змогли розробити вакцину проти Covd-19 швидше, ніж будь-хто інший, але й заклали основу для нових методів лікування з використанням аналогічної технології.

Підпис до фото,Першу вакцину від ковіду створили за 11 місяців

Суть така: береться невеликий фрагмент генетичного коду, який називається мРНК, і покривається жиром. Препарат, який у результаті отримали, вводять в організм. Клітини поглинають препарат і використовують, як набір інструкцій для виробництва нового матеріалу.

У випадку коронавірусних вакцин мРНК дає клітинам команду створити невелику частину вірусу Covid-19.

Цей фрагмент не є небезпечним, але імунна система організму вчиться розпізнавати його, щоб атакувати справжній вірус Covid-19, якщо він потрапить в організм.

Але мРНК можна використовувати й по-іншому.

Крім потенційного створення вакцин від таких хвороб, як ВІЛ, грип та вірус Зіка, за допомогою мРНК можна тренувати імунну систему організму.

Це може допомогти у боротьбі з раковими клітинами та у створенні білків, яких немає у клітинах людей з муковісцидозом, щоб навчити захисну систему хворих із розсіяним склерозом не атакувати нервову систему.

Вчені вже десятиліттями проводять дослідження в області лікування за допомогою мРНК, але вакцини проти Covid-19 – це перший випадок, коли вони показали свою ефективність на практиці. Ці успіхи можуть змінити життя мільйонів людей.

2. Covid-19 поширюється повітрям набагато легше, ніж ми думали

Приблизно через чотири місяці після оголошення про спалах Covid-19 Всесвітня організація охорони здоров’я написала у твіттері: “Covid-19 не передається повітрям”.

Тоді фахівці ВООЗ не радили людям носити маски.

“Немає жодних конкретних доказів того, що носіння масок несе якусь серйозну користь”, – говорив виконавчий директор програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я доктор Майкл Райан.

“Ми не рекомендуємо використовувати маски, якщо ви самі не хворі”, – пояснювала Марія Ван Керхове, технічний керівник програми ВООЗ із боротьби з Covid-19.

Тепер погляди лікарів змінилися, а ВООЗ стверджує, що носіння масок має стати нормальною справою.

З’являється все більше доказів того, що ковід передається не тільки через краплі слини або слизу, які недовго перебувають у повітрі після чхання або кашлю, або при контакті із зараженою поверхнею.

Тепер ВООЗ заявляє, що вірус може поширюватися через аерозольну суспензію – частки набагато меншого розміру, які залишаються у повітрі набагато довше.

І не тільки.

У редакційній статті British Medical Journal йдеться: “На близькій відстані люди з більшою ймовірністю можуть зазнати впливу вірусу, вдихаючи його, у порівнянні з великими краплями, що потрапляють на очі, ніздрі або губи. Імовірність передачі SARS-CoV-2 через поверхню тепер вважається порівняно невеликою”.

Підпис до фото,Маски працюють, кажуть вчені

Дослідження виявили випадки, коли люди заражалися ковідом від хворих, що перебували на відстані понад двох метрів, або побувавши у приміщенні, в якому за деякий час до цього була заражена людина.

“Ще в березні [2020 року] люди дзвонили мені, щоб запитати, скільки часу потрібно замочувати консервну банку з бобами в хлорці, перш ніж занести її до будинку, – розповідає Паула Кеннон, заслужений професор молекулярної мікробіології та імунології Медичної школи ім. Кека при університеті Південної Каліфорнії – З того часу ми дізналися, що вірус, який передається через повітря у приміщеннях, що погано вентилюються, людьми без масок, коли вони розмовляють або просто дихають, – це причина більшості випадків зараження. Саме тому бари й ресторани такі небезпечні”.

Миття рук та обробку поверхонь ніхто не скасовував, але тепер ми приділяємо набагато більше уваги носінню масок та вентиляції приміщень.

3. Багато хто з нас тепер працює з дому, і це надовго

Під час пандемії мільйони людей у всьому світі почали працювати з дому.

Лише кілька років тому з технічного погляду таке було навряд чи можливо. Проте пандемія показала, що, наприклад, відеодзвінки та відеоконференції – це не так вже і складно. Це, можливо, позначиться на тому, як і де ми працюємо.

Підпис до фото,Відеодзвінки стали нормою робочих процесів у всьому світі

Компанія Twitter у травні 2020 року заявила: “Тепер співробітники Twitter можуть працювати з дому завжди. Останні кілька місяців довели, що це цілком можливо”.

У компанії щоправда зазначили, що це поширюється лише на тих, чий вид роботи дозволяє не перебувати в офісі.

Аналогічну заяву зробило цього року керівництво Facebook (Meta).

Роботою з дому зацікавилися не лише технологічні гіганти.

Дослідники Enterprise Technology Research опитали понад 1200 компаній і з’ясували, що у 2021 році відсоток людей, які працюють з дому на постійній основі, у всьому світі подвоїться. Але точних даних за рік поки що немає.

Глобальне опитування понад 200 тис. людей у 190 країнах, проведене компанією Boston Consulting, показало, що 89% опитаних вважають, що якусь частину своєї роботи вони виконуватимуть з дому.

До пандемії цей показник становив лише 31%.

У це число входять і ті, хто зайнятий у виробництві та ручній праці: вони сподіваються, що зможуть виконувати хоча б частину своєї роботи з дому.

Однак гнучкий графік доступний не всім. Насамперед це стосується зайнятих на низькооплачуваних та низькокваліфікованих роботах, де робота з дому неможлива. Це може ще більше посилити нерівність у суспільстві.

4. Пандемія найсильніше вдарила по найуразливіших верствах суспільства

Пандемія продемонструвала зростаюче розшарування суспільства.

У Великій Британії дослідження, яке провели вчені з UK Biobank, показало, що у найбільш неблагополучній частині країни заразилося ковідом 11,4% населення, у той час, як у благополучних регіонах – 7,8%.

Підпис до фото,Люди з бідніших країн постраждали найбільше

Також виявилося, що представники етнічних меншин постраждали більше щодо їхньої пропорції в населенні всієї країни. Схожа ситуація спостерігалася й у США.

У Нью-Йорку дані за 2020 рік показали, що смертність від ковіду серед латиноамериканців та чорношкірих склала 34% та 28% відповідно, при цьому вони становлять 29% та 22% загальної кількості населення країни.

Дослідження, проведені в Каліфорнії, показали, що у чорношкірих неіспаномовного походження шанси госпіталізації у 2,7 раза вищі, ніж у білих неіспаномовних.

У багатьох країнах точних даних про наслідки пандемії немає, однак одна з найпомітніших відмінностей між країнами світу – це кількість вакцинованих.

За даними “Our World in Data”, у країнах із високим та середнім рівнем доходів близько 70% людей повністю вакциновані. У країнах із рівнем доходу нижче середнього цей показник, як і раніше, становить лише 32%. До цієї категорії належить Україна.

У країнах із низьким рівнем доходу вакцинованих лише 4%.

У розвинених країнах йде кампанія з додаткової вакцинації населення: бустерні дози забезпечують ефективніший захист від нового варіанту Омікрон. При цьому наслідки повільної вакцинації у менш розвинених країнах можуть стати більш смертоносними.

5. Ми не знаємо, як і коли закінчиться пандемія. І чи закінчиться взагалі

На початку пандемії багато говорили про “колективний імунітет”: прогнозували, що якщо достатня кількість людей набуде стійкості до ковіду внаслідок інфікування або вакцинації, вірус буде менш небезпечним.

Досягти цього стає дедалі важче. Як виявилося, реакція імунної системи з часом слабшає, тому країни, які можуть це дозволити, розгортають програми ревакцинації.

За словами Шабіра Мадхі, декана факультету медичних наук та професора вакцинації Університету Вітватерсранд у ПАР, імунна відповідь після інфекції або вакцинації триває приблизно від шести до дев’яти місяців.

Хоча вакцини ефективні для захисту від найсерйозніших наслідків захворювання, однак, навіть найкращі з них не в змозі повністю зупинити інфікування та розповсюдження вірусу.

Але у багатьох вакцинованих інфекція протікає легко чи безсимптомно.

“З існуючими вакцинами, навіть якщо вони зменшують передачу, концепція колективного імунітету немає сенсу”, – сказав в інтерв’ю ВВС доктор Сальвадор Пейро з дослідницького інституту FISABIO в Іспанії.

І вірус швидко мутував у нові варіанти, деякі з яких набагато заразніші, а вакцини захищають від них гірше.

Ймовірно, нам доведеться ще довго жити з вірусом, регулярно оновлюючи вакцини, щоб адаптуватись до нових варіантів.

Цей сценарій передбачає більш-менш нормальне життя у країнах із високим рівнем вакцинації, без зайвого навантаження на системи охорони здоров’я.

Стрімке поширення варіанта Омікрон змінило ситуацію: навіть у країнах з високим рівнем вакцинації влада закликає людей робити бустерні уколи й знову запроваджує соціальне дистанціювання.

Водночас невелика кількість територій з низьким рівнем інфікування, наприклад, Нова Зеландія та Гонконг, стикаються з дилемою: оскільки перемоги над коронавірусом найближчим часом не передбачається, їм доведеться або продовжити суворий карантин та обмеження на поїздки, або відкрити кордони – і зіткнутися з новим потоком інфікованих.


Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram та Whatsapp