“Дві ліві лапи і фейкова корона”. Що таке Великий герб і чим Зеленського не влаштовує тризуб

Верховна рада України затвердила у першому читанні законопроєкт про Державний герб, що вийшов з-під пера президента Володимира Зеленського.

Головна новація цього документа – опис так званого Великого державного герба України, якого до цього часу формально не існувало.

Для остаточного затвердження Рада має підтримати президентський проєкт ще раз – цього разу голосами двох третин депутатського корпусу.

Деякі українські оглядачі називають це завдання важкоздійсненним, а історики й геральдисти активно критикують запропонований ескіз.

Вже на нинішньому етапі ініціатива Зеленського зіткнулася з хвилею критики. Крім формальних претензій до проєкту герба, є чимало сумнівів, чи потрібен “Великий герб” Україна взагалі.

Тризуб для комуністів

Відомо, що гербом України є тризуб. Знак княжої держави Володимира Великого знаходять на монетах часів Київської Русі. Його також використовували як герб Української Народної Республіки, що існувала в 1917-1921 роках.

І зараз лаконічне зображення тризуба можна знайти на обкладинках українських паспортів, грошових знаках, фасадах державних органів, усіх офіційних документах країни.

Менш відомо, що Конституція України передбачає наявність в країні ще й Великого державного герба.

Історія про Великий герб – суто політична, кажуть ВВС співрозмовники як серед українських геральдистів, так і серед причетних до законотворчого процесу політиків.

Конституцію затверджували в 1996 році, коли позиції комуністів у Раді були ще дуже сильні.

З моменту розпаду Радянського Союзу тоді не минуло й п’яти років, і комуністи сподівались, що політична ситуація зміниться. Затвердження державної символіки України відбувалося вкрай важко.

І якщо синьо-жовтий прапор вдалося затвердити (хоча комуністи вимагали прописати в Конституції малиновий стяг, який мали запорізькі козаки), то щодо герба тодішній владі довелося піти на компроміс.

Комуністи підтримали тризуб як малий герб, але натомість зафіксували в Конституції положення про те, що колись в Україні з’явиться Великий герб, в якому, сподівалися вони, знайдеться місце для серпа з молотом чи інших атрибутів радянського минулого.

“Комуністи хотіли залишити старі радянські символи. Вони вважали: якщо запровадити поняття двох гербів, то повноцінного символу не буде”, – описував своє бачення ситуації в розмові з BBC News Україна перший президент країни Леонід Кравчук.

Зрештою текст чинної Конституції описує відсутній Великий герб вкрай скупо.

Його обов’язковими елементами мали бути знак княжої держави Володимира Великого (тобто, знайомий нам тризуб) та герб Війська Запорізького – козак з мушкетом на плечі.

Щоб затвердити новий державний символ потрібно дві третини від складу Верховної Ради – тобто не менше 300 депутатів.

Конкурси та амбіції

За тридцять років української незалежності держава організувала кілька конкурсів на найкращий ескіз Великого герба.

Хоч цю вимогу не прописали офіційно, причетні до цієї теми фахівці фактично погодилися, що ще одним обов’язковим елементом Великого герба має стати золотий лев – неформальний символ західноукраїнських земель, який можна знайти, наприклад, на гербі Львова.

На цьому історія домовленостей щодо Великого герба закінчується. Були конкурси на Великий герб, їхні переможці отримували свої премії, а політики відмовлялися затверджувати герби-переможці та оголошували нові конкурси.

“Великий державний герб не був затверджений виключно через особисті амбіції політиків. Кожному хочеться, щоб його ім’я було поруч з рішенням, а фахівців слухати не бажають”, – розповів BBC News Україна експерт з геральдики Олексій Руденко.

Дійшло до того, що 2013 року конституційна комісія, зібрана тодішнім президентом Віктором Януковичем, серйозно обговорювала можливість викреслити згадку про Великий герб з нової редакції Конституції. Втім, вже восени того ж року в Києві почався Євромайдан, і Януковичу довелося розв’язувати актуальніші питання.

Багато експертів і зараз пропонують прибрати з Конституції згадку про великий герб і на цьому закрити тему.

Останній на сьогодні конкурс оголосили рівно рік тому, в серпні 2020-го. Три місяці по тому підсумували його результати, а в червні цього року Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту проєкт закону про Державний герб з відповідним ескізом.

Щоправда, виявилось, що це був не той герб, що переміг в останньому конкурсі, оголошеному за його президентства.

І навіть не подібне зображення з однієї з зал президентського офісу: воно з’явилося ще при ранньому Вікторі Ющенку, однак останнім часом Зеленський часто з’являється на протокольних кадрах й записує відеозвернення саме на його тлі.

Президент подав на затвердження Ради ескіз-переможець одного з попередніх конкурсів на найкращий герб, що відбувся ще у 2009 році. Тоді цей малюнок схвалив уряд, але не затвердила Верховна Рада.

Співрозмовники ВВС серед геральдистів вказують, що один з авторів проєкту 2009 року може мати непогані стосунки з Офісом президента.

Так чи інак, казали київські спостерігачі, шанси на затвердження Великого герба, запропонованого президентом, фракція якого має власну більшість у Верховній Раді, як ніколи високі

Але тут почалися проблеми.

Дві ліві ноги

Проєкт “герба Зеленського” зіткнувся з хвилею критики з боку фахівців з геральдики та істориків.

Головні претензії критиків до цього конкретного ескізу стосуються переважно корони, що увінчує герб. По-перше, казали вони, “корона гідності” характерна для держав із сильними монархічними традиціями, яких сучасна Україна не має.

По-друге, навіть якщо припустити, що на гербі зображений “вінець Ярослава Мудрого”, про який йдеться у супровідних документах до ескізу, то тут “пахне” профанацією. Нікому з істориків не відомо, як виглядав той вінець, та й чи був він взагалі, а проєкт герба містить радше авторську фантазію на цю тему.

Не всім експертам припало до смаку, що “щитотримачі” – лев і козак – топчуть національний прапор України.

Нарешті, складно протистояти очевидному докору на адресу ескізу: якщо уважно придивитись, то можна помітити, що обидві задні лапи золотого лева – ліві.

Втім, прихильників нового герба такі деталі не бентежать.

“Сьогодні згадували, що на Великому гербі у лева обидві ноги – ліві. Ви знаєте, мене це не так хвилює, як хвилюють дві голови цього сіамського орла в Криму, на кордонах України та на Донбасі. І наше завдання – щоб цього орла не було на українській землі”, – заявив у Верховній Раді депутат Іван Крулько, що представляє партію Юлії Тимошенко. Фракція “Батьківщини” підтримала Великий герб, хоч і не в повному складі.

А, може, не треба?

Але головне запитання критиків – чи потрібен взагалі Україні Великий державний герб?

Історично великі герби є характерними радше для великих імперій. Приміром, Австро-Угорщина додавала до свого великого герба герби новоприєднаних земель, а відповідні титулатурі додавали до титулу монарха. Такі ж завдання виконував герб Російської Імперії та її наступника – СРСР, де червоні стрічки, що обвивають колосся пшениці, символізували його республіки.

Звичайно, деякі європейські держави – наприклад, Латвія, Естонія або Чехія – і сьогодні мають великий та малий герби, але це радше виняток з правил. На думку критиків, зовсім не факт, що Україні це також потрібно.

Прихильники Великого герба наголошують: якщо він прописаний в Конституції, то і сперечатися тут немає про що.

“Питання не в тому, хто і як вважає, а в тому, що це [наявність Великого герба] – норма Конституції. Адже не можна просто обирати на свій розсуд, які норми Конституції виконувати, а які ігнорувати”, – сказав ВВС радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

“Державність – це не лише історія чи її трактування. Насамперед це питання символів, – заявив з трибуни парламенту перший віцеспікер Верховної ради Руслан Стефанчук. – Тільки з ухваленням Великого державного герба ми зможемо закрити гештальт щодо державних символів”.

За його словами, цей герб використовуватиметься лише у виняткових випадках: на державних печатках, на фасадах головних державних установ чи, наприклад, на нових дизайнах українських банкнот.

Політичні опоненти Зеленського передбачувано критикують цю його новацію.

“Ми не будемо перетворювати наш гідний герб на посміховисько заради дешевого піару провладних сил”, – заявив на позачерговому засіданні Верховної Ради 24 серпня, в День незалежності України, депутат від партії Петра Порошенка “Європейська солідарність” Микола Княжицький. Після цього його фракція у повному складі вийшла з сесійної зали.

“Президент України, на превеликий жаль, вирішив воскресити шкідливу ідею великого герба – герба, що радше є ознакою імперій та пережитком нашого імперіалістичного минулого, – заявив з трибуни парламенту депутат від опозиційної фракції “Голос” Роман Лозинський. – Дайте собі відповідь на запитання, чому так сильно палає в агресора, Російської Федерації, від [нашого] доконаного герба. Будь ласка, не дайте осквернити наш досконалий герб – тризуб, і давайте не будемо підтримувати цю шкідливу ідею”.

Нарешті, доволі популярною в Україні є думка про те, що весь задум з великим гербом – це ініціатива особисто Володимира Зеленського, який у такий спосіб прагне залишити слід в історії України.

“Тим політикам, що прагнуть ухваленням закону про Великий герб отримати хвилинну славу, варто усвідомити, що це буде слава Герострата. Ми повинні захистити наш герб – Тризуб – від несмаку, безвідповідальності й хворобливих амбіцій”, – заявив у липні цього року депутат Ради від “Європейської солідарності”, історик Володимир В’ятрович, вочевидь натякаючи на чинного президента.

Втім, голосів для ухвалення закону в першому читанні вистачило і без опозиціонерів.

При мінімально необхідних 226 кнопку “за” натиснули 257 депутатів. Це більш ніж половина спискового складу Ради, однак далеко не 300 голосів, необхідних для остаточного ухвалення закону.

Чи можна в нинішньому парламенті знайти необхідний резерв для ухвалення цього закону в цілому?

“Сценаріїв кілька. Далі тиснути і приймати цю недолугість 300 голосами. З “Батьківщиною” це реально … Внести технічні правки (домалювати праву лапу, хоча б одну), поміняти корону на корону Короля Данила і тоді шукати голоси”, – написав у Facebook депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин, натякнувши, що, на його думку, влада шукатиме важелі впливу на фракцію Юлії Тимошенко.

В офісі президента дають зрозуміти, що вірогідним є варіант з пошуком компромісного рішення – добре, що регламент дозволяє перед остаточним голосуванням внести в проєкт будь-які редагування, зокрема, змінивши найбільш суперечливі елементи малюнка.

“Час між першим й другим читанням законопроєкту необхідно використати для пошуку конструктиву замість хайпу. Можна знайти і процедурний, і політичний простір для того, щоб вийти на рішення, прийнятне для конституційної більшості депутатів”, – заявив ВВС радник голови офісу президента України Михайло Подоляк.

Дата розгляду цього законопроєкту в другому читанні й, відповідно, остаточного голосування ще не визначена.

Критики нинішнього президента й цього проєкту, який вони пов’язують з його особистими амбіціями залишити свій слід в історії, вважають, що лідер держави докладе всіх зусиль, щоб це відбулося якомога раніше.