10°

Імунітет до коронавірусу у тих, хто перехворів, може бути довгим

У людей, що перехворіли на Covid-19, формується стійкий імунітет до коронавірусу, який може захистити від повторного зараження впродовж кількох десятиліть.

До останнього часу вважали, що імунітет до коронавірусної інфекції не триватиме довго.

Такий висновок вчені зробили за результатами численних досліджень, які показали, що у більшості пацієнтів концентрація в крові антитіл (саме вони забезпечують захист від вірусу) починає швидко падати вже за кілька місяців після одужання.

Більшість експертів оцінювали тривалість імунного захисту приблизно у 1,5-2 роки, тому результати нових досліджень стали для них приємною несподіванкою.

Втім, опитані ВВС незалежні експерти закликають поставитися до новини зі стриманим оптимізмом і не радіти завчасно.

Зрештою, у науковій літературі описано вже кілька підтверджених випадків повторного зараження Covid-19, а версія про довічний імунітет наразі поки залишається теорією – хоч і дуже правдоподібною.

Запам’ятати ворога в обличчя

Специфічний імунітет (тобто той, що захищає від якоїсь конкретної хвороби) у нашому організмі забезпечують не лише розчинені у крові білкові молекули-антитіла, але й так звані Т-клітини пам’яті.

Зустрівшись зі збудником нової, невідомої інфекції та підібравши до нього ключ, лімфоцити запам’ятовують шкідника – і при повторному зараженні відразу ж запускають у виробництво антитіла необхідної форми, забезпечуючи швидку та ефективну імунну відповідь.

Антитіла атакують коронавірусну фастицю

Науковці з Медичної школи університету Вашингтона у Сент-Луїсі протягом майже року спостерігали за станом та змінами в крові 77 пацієнтів, що перенесли Covid-19 у переважно легкій формі (госпіталізація знадобилася лише шістьом).

Майже весь цей час концентрація захисних антитіл, які допомогли впоратись з хворобою, продовжувала знижуватися: спочатку дуже швидко, а потім (в середньому за чотири місяці після одужання) – трохи повільніше.

Однак, як розповів головний автор дослідження, професор імунології Алі Еллебеді, якоїсь миті рівень антитіл припиняв зниження й виходив на плато. Оскільки клітини пам’яті, що зберігають інформацію про коронавіруси, зберігали активність й підтримували мінімальну концентрацію захисних молекул. 

“Ми побачили у пацієнтів клітини, що виробляють антитіла [до вірусу Sars-Cov-2], за 11 місяців після появи симптомів хвороби, – розповідає професор Еллебеді. – Ці клітини далі житимуть у тілі пацієнта та вироблятимуть необхідні антитіла, поки живий він сам. А отже, й імунітет триватиме довго”.

Окрім регулярних аналізів крові, вчені двічі брали у двадцяти пацієнтів зразки кісткового мозку: спочатку за 7-8 місяців, а потім за рік після зараження. Специфічні Т-лімфоцити пам’яті, запрограмовані на виробництво ковідних антитіл, виявили у 15 зразках з 19.

В аналізах контрольної групи (тобто тих, що не перехворіли) “натренованих” на вірус клітин виявити не вдалося.

“Необмежений час”

Якщо пацієнт перехворів на Covid-19 у легкій формі, тести не показують наявність вірусу в його організмі вже за 2-3 тижні після зараження, нагадує професор Еллебеді.

Отже, виявлені клітини пам’яті не можуть бути “свіжою” імунною реакцією.

Антитіла атакують вірус

“У тканинах кісткового мозку вони – у своєрідній сплячці, продовжуючи при цьому виробляти певну кількість антитіл, – пояснює професор. – Вони робили це з моменту одужання пацієнта і далі робитимуть необмежений час”.

За словами авторів статті у Nature, логічно припустити, що імунітет, набутий внаслідок вакцинації, виявиться настільки ж тривалим. Також не виключено, що на довгий захист можуть розраховувати й пацієнти, які перенесли Covid-19 безсимптомно.

Втім, для початку необхідно з’ясувати, наскільки захищені ті, у кого коронавірус перебігав важко.

Є версія, що у важких хворих гіпертрофована реакція на інфекцію, що фактично вилилася в аутоімунне захворювання (так званий цитокіновий шторм), могла лише послабити організм й перешкодити формуванню довгострокового імунітету.

Незалежні експерти, що не мали стосунку до дослідження, загалом погоджуються з аргументами авторів статті у Nature, але закликають не робити надто далекоглядних висновків.

За словами професора імунології Імперського коледжу Лондона Денні Олтмана, робота американських вчених слугує гарним нагадуванням про те, що імунна пам’ять – матерія дуже тендітна й складно організована.

“З одного боку, ми бачимо, що рівень антитіл у сироватці крові швидко падає – і це змушує нас припустити, що імунний захист триватиме недовго, – розмірковує він. – З іншого, ми бачимо, що клітини, навчені ці антитіла виробляти, зберігають життєздатність протягом довгого часу і в потрібний момент можуть знову запустити цей конвеєр”.

“Може, тільки чи дійсно запустять. Про це ми не дізнаємося, аж поки ця гіпотеза не пройде реальну перевірку. Якщо теорія – правильна, це може означати, наприклад, що оновлювати щеплення доведеться рідше”, – пояснює він.

Колега Олтмана зі Школи фармації при Університету Редінга професор Олександр Едвардс налаштований менш оптимістично.

Зрештою, ефективність імунного захисту залежить не лише від рівня антитіл або наявності клітин, що виробляють їх, а ​й від самого вірусу. А той продовжує мутувати.

“На жаль, жодні вимірювання клітин імунної системи не дадуть нам можливості точно передбачити, чи будуть повторні зараження, як швидко вони почнуться, як часто відбуватимуться і наскільки важким буде перебіг хвороби”, – підкреслює професор Едвардс.

Жінки в масках

“Звичайно, дані імунологів – важливі, і це чудова новина, але вона не відповідає на запитання, як епідемія розвиватиметься далі, – підсумовує професор. – На це можуть відповісти лише епідеміологічні дослідження, що ведуть моніторинг видужалих пацієнтів та порівнюють їх з тими, хто ще не перехворіли. А ці дані поки показують, що повторне зараження можливе”.


Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram та Whatsapp