Кісткова пластика в стоматології: що це і коли застосовується

Спосіб регенерації кістки щелепи – вона називається аугментацією. Ось що таке кісткова пластика. Спосіб новий і найчастіше здійснюється перед тим, як зробити імплантацію. Вона потрібна, якщо власного обсягу щелепної кістки не вистачає, щоб нові зуби змогли надійно зафіксуватися. Кісткова пластика також значно підвищує шанси, що імлант приживеться. По суті, ця операція спрямована на створення комфортних умов для подальшої постановки штучного зуба. Найчастіше це окрема операція, але іноді процес здійснюється одразу перед протезуванням.

Які є способи наростити кісткову тканину

У сучасній стоматологічній практиці існує одразу кілька варіантів проведення кісткової пластики:

• Розщеплення альвеолярного гребеня. Щоб дістатися до потрібної ділянки, потрібно відшарувати частину слизової оболонки, розрізати і зрушити кісткову структуру, а порожнину, що утворилася, заповнити синтетичним матеріалом. Період відновлення – до 6 місяців.
• Синус-ліфтінг. Використовується у разі атрофії верхньої щелепи. Речовина вводиться в область, що межує з гайморовою пазухою. Операція може бути закритою чи відкритою. У першому випадку процедура здійснюється через невеликий отвір у кістки. Цей варіант допускається, якщо ясна ще цілком об’ємна. У другому випадку помітна гостра нестача кісткової тканини. Тоді невеликий шматочок пазухи гайморової видаляється і заміщається спеціальним матеріалом. Відновлювальний період триває трохи більше 3 місяців.
• Встановлення блоку. У цьому виді операції застосовується кісткова тканина пацієнта. Вона береться із зубів мудрості чи зони підборіддя, і закріплюється у вигляді гвинта. Прооперована зона закривається бар’єрною мембраною. У середньому період реабілітації триває близько 8 місяців.

Як відбувається оперативне втручання

Розібравшись, що таке кісткова пластика, слід досліджувати, як відбувається операція. Кожен із перерахованих видів пластики проходить за кілька кроків:

• Вводиться анестетик;
• Зона операції обробляється антисептиком;
• Розрізається тканина;
• Десна заповнюється матеріалом чи встановлюється кістковий блок;
• Тканина повертається на місце та зшивається.

Які особливості пластики верхньої та нижньої щелеп

Тепер потрібно розглянути, як роблять кісткову пластику, залежно від особливостей щелепи. Якщо пацієнт видаляє зуб і не поспішає встановлювати на його місце штучний, обсяг кісткової тканини поступово зменшується, оскільки щелепа перестає отримувати навантаження, яке отримувала раніше.

Вивчаючи докладно, що це таке – кісткова пластика – варто відзначити, що у верхній щелепі тканина рихліша, тому й атрофія відбувається швидше. Зазвичай вона стає помітною вже через півроку. Для цієї ділянки використовується переважно синус-ліфтинг. Відкритий – якщо наростити потрібно багато, і закритий – якщо невелика атрофія. У другому випадку імплантацію можна проводити одразу. До речі, закритий варіант не такий травматичний, адже матеріал нарощування вводиться через невеликий прокол у яснах.

Що стосується нижньої щелепи, їй доводиться постійно стикатися з великим навантаженням, тому її тканина щільніша і зберігає обсяги набагато довше. Щоб не довелося робити пластику, не варто зволікати з імплантацією довше року. Усунення атрофії здійснюється у вигляді донорських чи синтетичних матеріалів. Також матеріал може бути створений з урахуванням кісткового зразка пацієнта.

Однак не можна забувати про близькість нижньощелепного нерва. Це означає, що на цій ділянці проводити операцію може виключно хірург із досвідом.

Причини для проведення кісткової пластики та можливі ускладнення

Коли щелепа позбавляється одного або відразу кількох зубів, навантаження перестає бути рівномірним, і це негативно відбивається на стані кісткових тканин. Але це лише одна із причин проведення кісткової пластики. Атрофію тканин також можуть викликати:

• Порушення правил носіння протезів. Наприклад, тривале носіння, хоча протези не призначені для постійного застосування.
• Пухлина ясен. Видалення новоутворення може спричинити нестачу щелепної тканини.
• Проблеми із кровопостачанням. Порушення кровотоку нерідко призводить до розсмоктування тканин.
• Травма щелепи. Деякі травми можуть запускати атрофічні процеси.

Якщо пацієнт дотримується лікарських рекомендацій, все проходить без проблем. Але іноді вони можуть виникнути і через індивідуальні особливості організму. До таких ускладнень у стоматології лікарі відносять:

• запалення тканин;
• гнійний гайморит;
• відторгнення вживленого пластичного матеріалу.

Дуже важливо усвідомлювати, що ефективність процедури залежить від досвіду стоматолога. Але й від того, наскільки ретельно пацієнт дотримується всіх медичних рекомендацій у період відновлення, який може тривати до півроку, і надалі при імплантації. Швидкість реабілітації залежить, зокрема, від індивідуальних особливостей організму.