Коронований вірус: Україні в очікуванні локдауну та вакцини
COVID-19 не відступає, продовжуючи свою карантинну ходу по всьому світу. Тому сьогодні ми поговоримо про ті обмеження, які очікують нас у січні, про нестачу кисню, вакцину та ледь животіючий бізнес.
Центр громадського здоров’я оприлюднив дані, згідно яких станом на 10 грудня в Україні було зафіксовано більше 13 тис. нових підтверджених випадків COVID-19. Про що це говорить? Про те, що ураганного зростання, яке пророкували деякі експерти, так і не відбулося. Крім того, одужує приблизно стільки ж людей, які підхоплюють коронавірусну інфекцію. А це вже свідчить про ефективність медичної системи, яка має змогу реагувати на реальну загрозу.
Чи готові наші лікарні до зростання кількості хворих?
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що станом на сьогодні в країні близько 62 тис. ковідних ліжко-місць, понад половини з яких забезпечені киснем. Тобто не потрібно робити з цього шекспірівську трагедію, адже зрозуміло, що кисень потрібен далеко не всім.
На забезпечення медичних установ киснем уряд виділив два транші на загальну суму 1,5 морд гривень. Другий транш у 895 млн гривень пройшов по казначейству вже минулого тижня. Тому до кінця року очікується суттєвий приріст «кисневих» ліжок.
Так, існують певні проблеми. І одна з них пов’язана з маршрутизацією хворих. Візьмемо ситуацію, яка склалася у великих містах. «Швидка допомога» бере хворого і везе його по завчасно прописаному маршруту. В основному в інфекційну лікарню, яка вже забита. Тобто у диспетчера «швидкої» просто не прописані інші маршрути. При цьому поруч можуть знаходитися інші лікарні, які готові до прийому коронавірусних хворих. Диспетчери або зовсім не мають інформації про ті лікарні, які знаходяться у очікуванні пацієнтів, або маршрутизація прописується з запізненням. Урядовці працюють над вирішенням цієї проблеми. Вже прописується наступний дашборд, доволі ефективна основа якого була протестована в Черкаській області.
Це інноваційна практика для України. Дашборд заповнюється онлайн в режимі реального часу. В ньому присутня інформація про прибулих та вибулих пацієнтів. Раніше дані оновлювалися лише в кінці доби, але ситуація потребує швидкого інформування. Представники екстреної медицини будуть володіти інформацією, яка оновлюється максимум кожні дві години. В уряді сподіваються, що ця система буде завершена вже за місяць, після чого її реплікують на всю Україну.
Які карантинні обмеження слід очікувати українцям у січні?
Сьогодні слово «локдаун» не чути, хіба що, з праски. Але мова не йде про глобальні обмеження, які підготував нам уряд на свята. Це будуть набагато м’якіші обмеження, ніж ті, що були навесні, або в багатьох країнах Європи. Це дасть можливість одночасно зменшити кількість інфікувань шляхом зменшення соціального контактування і дати можливість основній масі бізнесів продовжити функціонування.
Громадський транспорт продовжить свою роботу. Навіть готелі та салони краси зможуть приймати клієнтів, якщо буде попередній запис та відсутність черг у самому закладі.
Залишаться відкритими і кордони.
Головна карантинна риторика полягає у тому, що не існує універсального рецепту обмежень. Кожна держава обирає свій шлях. Хтось вводить комендантську годину. Хтось забороняє пересування між регіонами. А локдаун по-українські буде не надто жорстким. Його запросто можна буде назвати так, як назвав прем’єр, – зимові канікули заради безпеки.
Карантин буде посилено після свят
Урядовці розуміють, що українцям потрібно дати розслабитися та відпочити від стресу, у якому вони живуть вже тривалий час. В Європі вже всі ЗМІ пишуть про те, що третю хвилю коронавірусної хвороби слід очікувати на початку 2021 року, або ближче до весни. Заявляли про це уряди Німеччини та Франції. Тому введення локдауну після новорічних та різдвяних свят виглядає логічним.
Не потрібно забувати і про те, що з кінця січня по лютий включно в Україні традиційно зростає кількість тих, хто захворів на грип. Для того щоб запобігти збігу сплеску двох інфекцій, було вирішено ввести локдаун с 8 по 24 січня.
Але ключовий момент, який став вирішальним у визначенні дат введення карантинних обмежень, – це спроможність медичної системи України в грудні 2020 року витримати навантаження.
Що конкретно заборонено під час локдауну?
Кабінет Міністрів України рекомендує працювати дистанційно, якщо є така можливість. Але існує ряд заборон, які стосуються усіх без виключення:
- відвідування закладів освіти, крім дошкільної освіти та спеціальних закладів;
- робота кафе, барів, ресторанів, крім на виніс та на доставку та закладів харчування в аеропортах;
- готелям заборонили відкривати ресторани з 11-ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів;
- приймання відвідувачів у ТРЦ, окрім купівлі товарів першої необхідності;
- приймання відвідувачів в закладах розважальної діяльності;
- робота салонів краси (окрім як за попереднім записом), закладів культури, фітнес-залів, басейнів, усіх масових заходів, крім офіційних спортивних;
- приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки сторонніх осіб;
- проведення всіх масових заходів, крім проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та спортивних заходів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів;
- діяльність продовольчих та непродовольчих ринків
Економіка України здатна пережити локдаун?
Основний економічний сектор нашої країни – аграрна галузь. Сервісна частина в Україні розвинута набагато менше. В Європі все навпаки: сервісна економіка має велику вагу, тому втрати від локдауну у наших західних сусідів можуть бути суттєво більшими. При цьому не варто забувати про рівні розвитку країн, які докорінно відрізняються.
Доволі часто статистичні показники можуть прояснити ситуацію. Перший український локдаун спровокував спад ВВП на 11%. У Швеції взагалі не вводили карантин, але економічний спад склав 8%. В чому причина? Просто мешканці скандинавського королівства почали дотримуватись карантинних рекомендацій, зменшили кількість соціальних контактів, а разом з тим – і споживання.
Країна однозначно зазнає втрат. Але давайте розглянемо сценарій зі стрімкім поширенням COVID-19. Людей це злякає, медична система швидко перенавантажиться, а споживання стовідсотково скоротиться. І це скорочення може бути ще більшим при менш жорстких карантинних обмеженнях.
Економісти різних наукових та фінансових установ прогнозують, що ВВП при жорсткому карантині в січні недорахується не більше 0,3%. Природньо, що деякі бізнеси не зможуть пережити карантин. Але по такому сумному сценарію сьогодні живе весь світ. І головним завданням держави є створення таких умов, які б забезпечили максимально швидке економічне відновлення.
Чи скоро з’явиться в Україні вакцина від коронавірусу?
Вже в цьому році деякі держави розпочнуть вакцинацію населення. Але дозволити собі це зможуть лише розвинуті економіки. А от масову вакцинацію в масштабах цілого світу слід очікувати ближче до весни.
Міністерство охорони здоров’я має намір 14 грудня подати заявку на отримання медпрепарату у рамках глобальної ініціативи COVAX. Перша частина цієї заявки була подана 8 грудня. Вказаний механізм дозволить задовільнити потребу у вакцині приблизно 20% населення.
Планується, що вакцинація населення України буде проходити у три етапи. Перші в черзі медики, військовослужбовці, які беруть участь в операції Об’єднаних сил, працівники соціальної сфери, мешканці та персонал спецзакладів, серед яких інтернати, будинки для літніх тощо.
На другому етапі вакцину отримають люди у групі ризику (хворі віком від 60 років), працівники освітніх закладів, працівники МЗС та силових структур, арештовані та ув’язнені, а також персонал СІЗО та місць обмеження волі.
Третій етап передбачає забезпечення вакциною від 21 до 50% населення України. Тоді провакцинують усіх хворих у віці від 18 до 59 років, а також представників інших категорій населення та професійних груп з великим ризиком підхопити коронавірус.
Було б непогано прислухатися до німецького журналіста і телеведучого Роберта Лембке, який колись сказав, що поки лікар забороняє нам щось, наші справи не такі погані. Найстрашніше – коли лікар раптом все дозволяє. Тримайтеся. Ми все здолаємо.