Куди зникли українські чоловіки: навчання, втеча чи мобілізаційна пауза?
Поки уряд відкриває кордони для чоловіків 18–22 років, статистика освіти показує іншу війну — демографічну.
У цьогорічному Національному мультипредметному тесті (НМТ) взяли участь 121 тисяча дівчат і лише 99 тисяч хлопців. Частка юнаків — 45%. До повномасштабної війни ситуація була протилежною: у 2021 році серед випускників, які складали ЗНО, переважали саме хлопці (50,7%).
Так званих «загублених» — близько 24 тисяч. Частину цього можна пояснити виїздом сімнадцятирічних хлопців за кордон до настання призовного віку. Серед тих, хто складав НМТ, перебуваючи за межами України, хлопців було на дві тисячі більше, ніж дівчат.
Колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький зазначав, що “багато з тих, хто виїжджає у 17 років, повертаються й вступають в українські виші”. Проте офіційна статистика прикордонної служби за віком не оприлюднюється, тож реальна кількість виїздів залишається невідомою.
Ймовірно, решта хлопців вступили одразу до університетів ЄС, де український НМТ не потрібен — достатньо шкільного атестата. Міністр освіти Оксен Лісовий визнає: “Так, тенденція є. Ми працюємо над тим, щоб її пом’якшити”.
Водночас у 2025 році виявилася ще одна тенденція: у категорії дорослих учасників НМТ більшість становили чоловіки — 44 тисячі проти 32 тисяч жінок. Понад 22 тисячі з них старші за 25 років.
За даними Міносвіти, у вересні понад 15 тисяч чоловіків після 25 років вступили до вишів — удвічі більше, ніж до війни.
Експерти пов’язують це з можливістю отримати відстрочку від мобілізації. За оцінками освітнього комітету Верховної Ради, за час війни понад 100 тисяч чоловіків скористалися навчанням як підставою уникнути служби у війську.
Уряд уже готує зміни до законодавства, щоб закрити цю “освітню лазівку”.
Згідно з проєктом, право на відстрочку матимуть лише студенти, які вступили до 25 років і навчаються на денній або дуальній формах. Водночас документ зберігає право на відстрочку для студентів університетів — але тільки в межах нормативного терміну навчання, без академічних відпусток.
Якщо закон ухвалять, феномен 25-річних першокурсників поступово зникне.