15°

Курс гривні: чому він знову падає

Від початку нового року курс гривні пішов униз, у долара - вгору

За два тижні від початку року національна валюта знецінилася до долара на гривню і 14 копійок. Курс перетнув психологічну позначку у 28 грн за долар і наближається до 28,5. Так само гривня втрачає вартість і до євро, який тепер коштує понад 32 гривні.

Між звичними для січня святковими і вихідними Нацбанк виходить на валютний ринок, намагаючись підтримати курс гривні доларовими інтервенціями. Від початку року НБУ продав 581 млн доларів, з яких 330 – за минулий тиждень.

У банку твердять, що можуть підтримувати гривню продажем доларів. Валютні резерви – вище 30 млрд доларів. Весь минулий рік ціни на зовнішніх ринках були сприятливими для українського експорту, виробники зерна, руди і металів забезпечували сталий приплив валюти.

Свою “копійку” у загальну справу вносили і українські трудові мігранти. Попри карантинні обмеження у багатьох країнах, їхні перекази за 2021 рік, за прогнозами НБУ, мають перевищити 14 млрд доларів проти 12 млрд у 2020. А імпорт, зокрема, енергоносіїв, ціни на які били рекорд за рекордом, був не настільки критичним.

Пропозиція валюти на ринку була високою, гривня зміцнювалася, а НБУ викуповував “зайві” долари у свої резерви.

Але тепер все змінилося.

Що не так?

У самому Нацбанку головною причиною падіння курсу гривні називають реакцію учасників ринку на геополітичні події довкола України.

Простіше кажучи, йдеться про загрозу вторгнення Росії.

Курс почав потроху падати в листопаді минулого року, коли з’явилися перші повідомлення про нове напруження на кордоні.

До цього позначку у 28 грн за долар гривня перетинала навесні минулого року, коли також йшлося про небезпечну концентрацію російських військ. Тоді напруження вдалося подолати після телефонної розмови між лідером США Байденом та російським президентом Путіним.

Проте нині ознак деескалації немає.

За цих умов іноземні інвестори, які вкладали в українські державні цінні папери, стали позбавлятися їх і купувати долари, аби вивести свої кошти.

“Відбулося посилення попиту на іноземну валюту з боку нерезидентів на ринку України”, – прокоментував ситуацію заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

За його словами, від початку року інвестори-нерезиденти продали ОВДП на понад 5 млрд грн і на ці гроші купили понад 264 млн доларів.

Але чи можна сподіватися, що у разі, як загрози російського вторгнення вдасться уникнути, гривня, як і навесні минулого року, знову зміцниться?

Паніка серед інвесторів

Коли у західних ЗМІ знову з'явилися карти вторгення Росії в Україну, інвестори запанікували

Важко не погодитися з НБУ щодо головної причини нинішнього падіння гривні, каже керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Він каже, що у березні-квітні 2021 року ситуація була схожою. Але тоді рівень знецінення гривні та українських активів були “набагато меншим, ніж зараз”, зауважує експерт.

Він називає сьогоднішні настрої серед інвесторів панікою.

“Бачимо велику стурбованість, в першу чергу, іноземних інвесторів з приводу ситуації біля українського кордону. Ми бачимо великий відтік капіталу з міжнародних облігацій України. Іноземці протягом останніх двох тижнів також активно продають облігації внутрішньої державної позики, які торгуються в гривні. Вони міняють цю гривню на долари і створюють додатковий тиск на курс”, – пояснює експерт.

“Є проста відповідь. І однозначна. Путін”, – вважає ще один інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Він нагадує, що до листопада минулого року гривня входила до списку валют, які найбільше зміцнилися впродовж року.

У листопаді гривня дещо “просіла”, але стабілізувалася під кінець року.

Проте минулого тижня інвестори уважно стежили за переговорами Заходу із Росією, і відсутність добрих нових з тих переговорів переконала навіть найбільш нелякливих.

“Інвестори злякалися. Злякалися не по-дитячому. Знову стрічки світових ЗМІ заповнили карти вторгнення в Україну. І пішли розпродажі… Інвестори побігли”, – написав експерт у Facebook.

“Якщо Путін та Ко і надалі накручуватимуть рівень агресії, тиск продовжиться. Якщо підуть на деескалацію – зупиниться і курс гривні”, – вважає Сергій Фурса.

Такої ж думки і Олександр Паращій. Якщо припустити, що невдовзі ризики ескалації зменшаться, то ціни і на українську валюту, і на усі інші українські активи, будуть відновлюватися, вважає він.

“Але якщо говорити про гривню, то, напевне, не варто очікувати серйозного посилення гривні, курс буде близько 27,5 грн за долар”, – прогнозує експерт.

Що ще?

Але крім “фактору Путіна”, який лежить за межами України, експерти називають ще низку чинників, які не дозволять гривні бути міцною.

Заступник голови НБУ Гелетій називає сезонні фактори: традиційно менші надходження від зернових експортерів у січні та традиційно значні бюджетні витрати у грудні.

дія

Бюджетні витрати “під ялинку” підривають курс гривні на початку нового року, каже те саме іншими словами Сергій Фурса і пояснює: “Ми ж усі бачили ці дитячі майданчики, які у грудні закопують у замерзлий ґрунт. Так відбувається щороку. І кожного року на початку січня у банківську систему вивалюється купа грошей, частина з яких іде на валютний ринок”.

На початку цього року є й погіршення очікувань бізнесу, каже Олександр Паращій.

“Коли очікування бізнесу погіршуються, він намагається перейти на тверду валюту з гривні, і це також тисне на ринок”, – пояснює експерт.

Він нагадує, що “в середині зими в нас погіршується торговельний баланс, попит на долар від бізнесу є більшим, ніж пропозиція”.

“Нині, крім того, що загроза (вторгнення Росії в Україну – Ред.), принаймні в очах іноземців виглядає більш серйозною, ніж навесні минулого року, на курс гривні тиснуть кілька традиційних сезонних факторів”, – каже аналітик.

Але цього року ще однією потенційною проблемою може стати ситуація, коли ціни на український експорт – зерно, метали – зростатимуть повільніше, ніж на імпорт – передусім, енергоносії. Наприклад, щоб поповнити газові сховища, аби пройти опалювальний сезон, або закупити пальне та добрива для посівної, треба витратити валюту.

Кінець епохи стимулів

США та інші західні країни поступово згортають "аукціон небаченої щедрості" з підтримки економік через пандемію коронавірусу

Від кінця минулого року оглядачі називають і більш глобальну причину того, чому на ринку стало менше доларів. США згортає програму стимулювання економіки на час пандемії, за якої у світовий обіг потрапили трильйони додаткових доларів.

Щоб загасити рекордно високу інфляцію – 6,8% за 2021 рік замість очікуваних 2% – центробанк США почав “закручувати гайки”.

Повідомлення про плани ФРС підвищити облікову ставку і так підвищити ціну грошей в економіці заохотили інвесторів повертати гроші із більш ризикованих активів у третіх країнах до більш надійних у США.

А це безпосередньо стосується України, якій доводиться конкурувати з іншими за гроші інвесторів.

Для того, щоб утримати старих інвесторів чи привабити нових, Україні доведеться підвищувати дохідність своїх цінних паперів – власне, це те, що відбувається з початку року.

Проте це означає, що і віддавати згодом треба буде значно більше.