14°

погода у Рівному

На Рівненщину в 2018 році було спрямовано 466 субвенцій

Показники розподілу субвенцій свідчать про можливості впливових депутатів-мажоритарників залучати кошти до своїх виборчих округів, проте які не завжди використовуються для вирішення нагальних та серйозних проблем сталого розвитку

Загальна сума субвенцій з Державного бюджету на забезпечення соціально-економічного розвитку регіону склала понад 112 млн. грн.

Найчастіше ці кошти були направлені на освітні заклади. І найбільша їх частина спрямовано на 153 округ – 140 субвенцій на суму 46,421 млн. грн.

Громадянська мережа ОПОРА здійснила моніторинг та відслідкувала, скільки державних коштів були спрямовані на Рівненщину впродовж 2018 року. Предметом дослідження стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій. Це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі.

Дослідження ОПОРИ показало, що показники розподілу субвенцій свідчать про можливості впливових депутатів-мажоритарників залучати кошти до своїх виборчих округів, проте які не завжди використовуються для вирішення нагальних та серйозних проблем сталого розвитку. Розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат вказує на відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів, які фінансуються  з Державного бюджету. 

Розподіл субвенцій: на які проекти спрямовувались кошти

Загалом, впродовж 2018 року з Державного бюджету на Рівненську область було спрямовано 466 субвенцій на суму 112 млн. 206 тис. 108 грн. Середній розмір однієї субвенції склав – 240 тис. 785 грн.

Найбільшими проектами, за розміром державних субвенцій, була реконструкція загальноосвітньої школи у селі Корнин Рівненського району – 9 млн. грн. (включає дві субвенції). А це в 1,5 тис. разів перевищує мінімальний проект. Також на суму 8 млн. грн. (теж дві субвенції) придбано відеоендоскопічну систему для Рівненської обласної клінічної лікарні. 

Водночас, найменша кількість коштів у рамках розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток – це проекти у 6 тис. грн. Таких на Рівненщині зафіксовано 5 випадків. Зокрема, ці кошти спрямовувались на придбання предметів довгострокового користування для фельдшерсько-акушерських пунктів в селах Вежиця, Переходичі та Дроздинь Рокитнівського району, для Колківського НВК у селі Колки, а також на капітальний ремонт ФАПу (заміну вікон і дверей) в селі Заслуччя Дубровицького району.

По 7 тис. грн. витрачалось на придбання предметів довгострокового користування для сільського будинку культури в селі Трипутня та придбання музичної апаратури для клубу села Узлісся Дубровицького району. 

Загалом, розподіл по сумах субвенцій наступний:

  • до 10 тис. грн.. включно – 15 субвенцій;
  • 10 – 30  тис. грн. включно – 70 субвенцій;
  • 30 – 50 тис. грн. включно – 59 субвенцій;
  • 50 – 100 тис. грн. включно – 89 субвенцій;
  • 100 – 300 тис. грн. включно – 130 субвенцій;
  • 300 – 500 тис. грн. включно – 54 субвенції;
  • 500 тис. грн. – 1 млн. грн. включно – 35 субвенцій;
  • 1 млн. грн. – 6 млн. грн. включно – 14 субвенцій

Тобто, значна кількість субвенцій, що були направлені до області, викликають серйозні запитання з приводу ефективності та сталості розвитку регіону, адже половина з них сягає не більше 100 тис. грн. і не вирішує важливі проблеми регіону.

Розподіл в межах округах: які регіони області отримали найбільше коштів

Загалом, в Україні з Державного бюджету на соціально-економічний розвиток виділено 4 млрд. 96 млн. грн.  У розрізі областей – Рівненська область серед числа тих, куди спрямовано найменше коштів субвенцій – 112 млн. грн. (2,7%). І займає 21 місце серед 25 досліджуваних (24 області України та місто Київ).

Що стосується розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток серед територіальних виборчих округів Рівненщини, найбільше коштів виділено на округ 153 – 46 млн. 421 тис. грн. (41,37%), найменше – у 156 округ (5,95%).

Розподіл щодо кількості субвенцій та їх загальної суми, яку виділено на округ, такий:

  • 153 округ – 140 субвенцій на суму 46 421 094 грн. (41,37%)
  • 154 округ – 171 субвенція на суму 34 504 980 грн. (30,75%)
  • 155 округ – 123 субвенції на суму 13 198 000 грн. (11,76%)
  • 152 округ – 15 субвенцій на суму 11 416 724 грн. (10,18%)
  • 156 округ –  17 субвенцій на суму 6 665 310 грн. (5,95%)

«Депутатський» розподіл: хто з мажоритарників на що «залучив» кошти

Рівненщина налічує п’ять депутатів Верховної Ради, які представляють Рівненщину у, відповідно, п’яти мажоритарних виборчих округах:

  • 152 округ – міста Рівне;
  • 153 округ – місто Остріг, Гощанський, Корецький, Острозький, Рівненський райони;
  • 154 округ – місто Дубно, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський райони;
  • 155 округ – місто Вараш, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський райони;
  • 156 округ – Березнівський, Костопільський, Сарненський райони.

У 2018 році найбільше коштів субвенції на соціально-економічний розвиток (з урахуванням великих інфраструктурних проектів) отримав виборчий округ №153 Юрія Вознюка («Народний фронт»). З них найбільші проекти регіону: 9 млн. грн. було направлено на реконструкцію школи села Корнин, 3 млн. 350 тис. грн. – на будівництво дитячого садка на 150 місць у селищі Оржів та 1 млн. 300 тис. грн. – на реконструкцію клубу-їдальні під дитячий садочок у селі Городище. Загалом, найбільше субвенцій на регіон були спрямовані на освітні заклади – 80 субвенцій.

Понад 34 млн. грн. було направлено до 154 виборчого округу, який у Верховній Раді представляє Олександр Дехтярчук («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Так, серед 171 залучених субвенцій, 113 були пов’язані із закладами освіти, далі – спортивні майданчики – 30 субвенцій. Найбільшими проектами в окрузі за рахунок держбюджету стали: проведення капітального ремонту з метою розміщення в ньому апарату селищної ради та центру надання адміністративних послуг у Смизі – 2 млн. грн., а також капітальний ремонт системи опалення загальноосвітньої школи у селі  Бокійма  – 2 млн. 54 тис. грн.

155 округ на Рівненщині отримав трохи більше 13 млн. грн. На парламентських виборах мажоритарником там обраний Василь Яніцький («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Загалом, депутат «залучив» 123 субвенції, найбільші з яких спрямовувались на об’єкти освітньої сфери. Так, 1 млн. 187 тис. грн. були направлені на добудову шести класних кімнат зі спортзалом Кисорицької загальноосвітньої школи, 734 тис. 258 грн. – на капітальний ремонт клубу в селі Вежиця та 642 тис. грн. спрямовувались на будівництво стадіону у селищі Зарічне.

Більше 11 млн. грн. субвенцій було направлено до округу №152, який у Раді представляє Олег Осуховський (Всеукраїнське об’єднання «Свобода»). Серед 15 державних субвенцій, спрямованих на округ, 11 з них стосуються закладів охорони здоров’я: Рівненської обласної дитячої лікарні, Рівненської обласної клінічної лікарні та Міської лікарні №2. Так, 8 млн. грн. було виділено з Держбюджету на придбання відеоендоскопічної системи для Рівненської обласної клінічної лікарні, а також 2 млн. 919 тис. грн. – на реконструкцію приймального відділення, заміну вікон та оздоблення фасаду Рівненської обласної дитячої лікарні (загалом 8 субвенцій)

Найменше ж коштів – 6 млн. 665 тис. грн. спрямовано до 156 округу Сергія Євтушка (Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). 7 із 17 державних субвенцій стосувались придбання дитячих спортивних та ігрових майданчиків і вартувало від 80 тис. до 198 тис. грн. Серед найбільших, за розміром субвенцій, проектів: 1 млн. 500 тис. грн. були виділені на капітальний ремонт покрівлі ДНЗ N 8 «Веселка» міста Сарни та 1 млн. 50 тис. грн. – на придбання шкільного автобуса для загальноосвітньої школи села Цепцевичі Сарненського району.

Розподіл субвенцій за тематиками: на які проекти спрямовувались кошти

Аналізуючи спрямування державних субвенцій, ми виокремили основні тематики, куди виділялись кошти на Рівненщині:

  • освітні заклади – 270 субвенцій;
  • дитячі та спортивні майданчики – 88 субвенцій;
  • житлово-комунальне господарство та інфраструктура – 35;
  • медичні заклади – 35;
  • соціально-культурну сферу – 24;
  • дороги – 14.

Варто зазначити, що найменшими за середнім розміром були субвенції, що направлялися на об’єкти соціально-культурної сфери, дитячі та спортивні майданчики, а також заклади освіти. Натомість найбільш вартісними, з точки зору однієї субвенції, були об’єкти у сфері охорони здоров’я та на ремонт дорожнього покриття.

Загальнонаціональні дослідженням щодо розподілу державних субвенцій у 2018, 2017 та 2016 роках .

Громадянська мережа ОПОРА вкотре наголошує на важливості зміни механізму виділення державних субвенцій, на необхідності підвищення рівня прозорості та зрозумілості виділення коштів, а також на дотриманні принципів рівномірності, системності й пріоритетності розподілу бюджетних ресурсів між різними регіонами України. Для цього ОПОРА підготувала ґрунтовні рекомендації, що будуть надіслані всім зацікавленим сторонам, у тому числі Кабінету Міністрів України.

Повідомляє прес-центр Громадянської мережі ОПОРА


Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram та Whatsapp