На Рівненщині фіксують зниження кількості звернень про домашнє насильство
За перше півріччя 2025 року на Рівненщині зафіксували 1802 звернення про домашнє насильство — на 46% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомили під час засідання обласної координаційної ради з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання домашньому насильству та торгівлі людьми, яке відбулося під головуванням заступниці голови ОДА Людмили Шатковської.
Попри позитивну динаміку в статистиці, експерти застерігають: зменшення кількості заяв не обов’язково свідчить про реальне скорочення насильства. Як зазначила директорка Департаменту соціальної політики Рівненської ОДА Роза Слободенюк, такий спад може бути ознакою не лише профілактики, а й зростання прихованості проблеми. За її словами, найбільше звернень надходить від жінок — 1251 випадок. Водночас 477 разів повідомляли про насильство чоловіки, ще 104 — діти.
Заступниця голови ОДА Людмила Шатковська звернула увагу на безвідповідальність деяких територіальних громад, які відмовляються створювати сервіси для постраждалих, хоча їхнє фінансування передбачене з держбюджету:
«Ми не можемо прикриватися меморандумами з іншими тергромадами — вони не працюють. Якщо громада не має послуг — вона фактично не діє», — підкреслила посадовиця.
Наразі в області функціонує 37 спеціалізованих служб підтримки:
- 16 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги,
- 11 служб первинного консультування,
- 4 денні центри з кризовими кімнатами,
- 1 притулок на 14 місць,
- 1 шелтер.
Під час засідання також обговорювали складні виклики, пов’язані з поверненням військовополонених. Начальниця управління з питань ветеранської політики Марина Корольова наголосила на важливості психологічної підготовки сімей до повернення військових із полону.
Серед інших питань — відсутність місцевих програм для роботи з кривдниками. Як повідомила начальниця відділу обласної прокуратури Олена Ткачук, у першій половині року до суду скерували 124 обвинувальні акти у справах про домашнє насильство. Проте лише 59 осіб пройшли спеціальні корекційні програми, і в 16 громадах таких програм взагалі не існує:
«Якщо немає програм — кривдники не проходять корекційні заходи і рецидиви стають неминучими», — наголосила вона.
Учасники засідання погодилися, що необхідно посилювати міжмуніципальну співпрацю, підвищувати фаховість соцпрацівників і активізувати роботу з дітьми та підлітками — особливо з огляду на ризики торгівлі людьми й вербування під час війни.