0°

На Рівненській АЕС запрацював новий сучасний об’єкт

На Рівненській АЕС введено в експлуатацію лінію зневоднення шламу, яка дозволить оптимізувати та покращити процес поводження із вапняним шламом, що утворюється на спорудах очищення добавленої води (СОДВ) після попереднього очищення та пом’якшення води річки Стир під час виробничої діяльності електростанції.

Щороку в процесі освітлення води на РАЕС утворюється близько 20 тисяч тон вапняного шламу. Його природне зневоднення відбувається впродовж декількох років на шламонакопичувачі, після чого він складується на території Рівненського відділення ВП «Складське господарство» та стає доступним для користування населенню. Адже шлам Рівненської АЕС безпечний та може застосовуватися для потреб сільського господарства при обробці кислих ґрунтів, що доведено дослідженнями НААН України, а також як компонент для виготовлення різного роду будівельних сумішей.

За результатами вивчення кращого вітчизняного досвіду та за рішенням технічної ради під головуванням головного інженера – першого заступника генерального директора РАЕС Павла Ковтонюка на підприємстві обрано схему осушування вапняного шламу із застосуванням фільтрпресів. Відтак, з 2014 року на електростанції розпочато проєкт будівництва лінії зневоднення шламу на СОДВ та шламонакопичувача для його складування. Проєктантом виступила ГАН «КІЕП», а генпідрядником будівельних робіт – ТОВ «Західелектромонтаж». Завдяки злагодженій та наполегливій роботі працівників управління капітального будівництва, хімічного цеху (ХЦ), цеху теплової автоматики та вимірювань (ЦТАВ), цеху теплових та підземних комунікацій, енергоремонтного підрозділу, управління виробничо-технічної комплектації, які брали участь у закупівлі обладнання, організації будівництва, монтажі та прийнятті в експлуатацію, 21 грудня поточного року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат про прийняття об’єкта в експлуатацію.

За словами заступника головного інженера із загальностанційних об’єктів РАЕС Федора Кислицина, основною технологією лінії зневоднення шламу є дві установки камерно-мембранних фільтрпресів виробництва Харківського машинобудівного заводу «Плінфа». Сама ж будівля передбачає роботу низки допоміжного обладнання та автоматизованих систем, якими керуватиме оперативний персонал СОДВ хімічного цеху. Це обладнання дозволить відмовитись від перекачування рідкої пульпи на шламовідвали, а отже від довготривалої та трудомісткої процедури з переведення продувальних вод освітлювачів у зневоднений шлам через природне висушування та дренування води, що, зокрема, потребувало додаткових технологічних операцій, економічних та технічних ресурсів.

Весь технологічний процес та режими роботи обладнання контролюються одним оператором з автоматизованого робочого місця, участь у розробці алгоритмів роботи якого брали фахівці ХЦ та ЦТАВ. Оператор за допомогою мнемосхеми має можливість спостерігати за параметрами технологічних процесів, слідкувати за роботою вентиляційних систем приміщень із видачею даних температури, безпосередньо з комп’ютера керувати роботою насосів та запірної арматури. Для комфортної роботи на обладнанні приміщення оснащені енергоефективним освітленням та автоматизованою системою опалення із підтриманням заданої температури повітря.

Окрім цього, в межах проєкту на об’єкті реалізовані сучасні технологічні рішення, зокрема, вперше в хімічному цеху для агресивних середовищ застосовані трубопроводи, баки та запірні арматури з полімерних матеріалів, що в комплексі із насосами з магнітною муфтою та мембранними насосами-дозаторами дозволить звести до мінімуму ризики потрапляння кислоти за межі обладнання.

«Відтепер процес зневоднення шламу стане швидким та ефективним з технологічної точки зору. Продувальні води освітлювачів відкачуються до двох баків-відстійників. Шлам у них осідає та ущільнюється, після чого передається на фільтрпрес, а відстояна вода повертається в технологічний цикл СОДВ. У фільтрпресі суспензія фільтрується, а шлам, що лишився, пресується між плитами-мембранами під тиском, після цього просушується стисненим повітрям до 24% вологості. Один фільтрпрес дозволить пресувати до шести тон шламу на годину. Після осушення шлам вивантажується на конвеєр й транспортується до самоскиду для подальшого вивезення. Так, кінцевий продукт повністю готовий для подальшого поводження як сировини для меліоранту або будівельних сумішей», – пояснює технологію роботи лінії зневоднення шламу Федір Кислицин.

З огляду на доведену ефективність використання зневодненого шламу РАЕС в підвищенні врожайності кислих ґрунтів та на його прийнятну вартість – шість гривень за тонну, свою зацікавленість у співпраці з електростанцією виявляють різні сільськогосподарські та будівельні підприємства України. Зокрема РАЕС з 2014-2017 роки була учасницею екологічного проєкту Єврокомісії за цим напрямом, а його успіх дозволив продовжувати таку практику й до сьогодні.

«Чимало сільськогосподарських підприємств Рівненщини та Волині вже мають наміри використовувати шлам Рівненської АЕС при обробці кислих ґрунтів. Маємо запит про наміри споживання великих обсягів нашого шламу від ПРАТ «Житомирагрохім». Шлам від освітлення води відпускається за вигідною ціною з території відкритого складу Рівненського відділення ВП «Складське господарство» як для юридичних, так і фізичних осіб. У цілому, за увесь час було реалізовано понад 92 тисячі тонн шламу», – підсумовує Федір Кислицин.