13°

Опалювальний сезон: чому в 2021 він може стати “золотим”

Перший сніг може піти в Україні вже у жовтні – попереджають метеорологи. А влітку, коли думати про тепло не хотілося, президент поставив завдання урядові, щоб і опалювальний сезон розпочався вчасно, і тарифи не зросли.

Проте виглядає, що і з першим, і з другим будуть проблеми.

Ціни на газ стрімко ростуть і вже близькі до історичних максимумів, вартість опалення і гарячої води може злетіти наполовину, а запасів вугілля на зиму замало. Тож ця зима обіцяє бути дуже непростою, попри бажання президента.

З чого почалося

У травні цього року в рамках реформ в енергетиці з “Нафтогазу” зняли спеціальні обов’язки постачати газ виробникам тепла за регульованою ціною.

Тобто, зараз ціни на газ для тепловиків стали повністю ринковими, а формувати тарифи на тепло у новому опалювальному сезоні будуть органи місцевого самоврядування.

Від 2015 року, коли ухвалили закон про ринок газу, ринкові ціни за паливо стала платити промисловість.

Рік тому ринкові ціни на газ почали сплачувати і побутові споживачі, – й подекуди в регіонах це шокувало людей новими платіжками.

Із тепловиками ринкові перетворення наштовхнулися на дві проблеми:

  • Ще з минулих опалювальних сезонів тепловики мали мільярдні борги за газ. А вони, не в останню чергу, утворюються там і тоді, де кінцевий споживач – населення – не оплачує платіжки.
  • Ціни на газ на світових ринках почали зростати ще з початку цього року, а влітку це зростання оновлювало рекорд за рекордом, сягаючи максимальних позначок за багато років.

Першу проблему спробували вирішити через закон, яким на п’ять років відтермінували сплату 50 млрд грн боргів та списали 10 млрд грн штрафів тепловиків перед “Нафтогазом”. Цей закон Рада ухвалила у липні – перед тим, як іти на канікули.

Проте президент підписав його лише наприкінці серпня, тож на практиці реструктуризація старих боргів тепловиків до початку осені навіть не почалася.

Крім того, очевидно, що вона аж ніяк не покращить фінансовий стан “Нафтогазу”, попереднє керівництво якого звільнили саме за від’ємний фінансовий результат державної компанії у 2020 році.

До того ж під кінець літа з’ясувалося, що навіть якщо не згадувати про борги за попередні зими, багато постачальників тепла не можуть закупити газ на цей опалювальний сезон через високі ціни на нього.

Що з цінами на газ

3 вересня ціна на газ на Українській енергетичній біржі перевищила 20 тис. грн за тисячу кубів.

Це повністю відповідає тому, що відбувається на європейському газовому ринку, звідки Україна імпортує пальне.

Лише за п’ять останніх днів літа – з 27 по 31 серпня – ціни на газ у Європі зросли на 5% – до понад 627 доларів за тисячу кубів. А у ф’ючерсах на жовтень перевищила 650 доларів.

Наприкінці весни цього року газові ціни були удвічі меншими.

Зростання цін на газ не відіб’ється на тарифах на нього для побутових споживачів, якщо вони мають річні контракти із фіксованою ціною. А такі контакти має більшість населення.

А от для платіжок за тепло вирішальним буде, хто і за якою ціною запасся газом на зиму.

Що із запасами газу

На кінець літа Україна мала у сховищах 18 млрд кубів газу.

Але за літо ці запаси зросли менш ніж на 3 млрд кубів – решта газу залишилась там ще із попередньої зими. Нинішні запаси на третину менші, ніж на цей же час минулого року.

Загалом, за даними “Укртрансгазу”, українські підземні сховища заповнені на близько 60%.

Ще понад мільярд кубів мають закачати у сховища до початку опалювального сезону, і загалом запаси мають перевищити 19 млрд кубів, – заявив голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко.

Проте із тим, як “запаслися” газом тепловики, все значно гірше.

Старт опалювального сезону “під загрозою”

Державний постачальник “Нафтогаз”, який пропонує одні з найнижчих цін на газ для населення, розробив і спеціальну трирічну пропозицію для тепловиків.

У перший рік контракту можуть придбати газ за ціною у 7,42 грн за куб (з ПДВ, без урахування транспортування). Це є досить конкурентною ціною, враховуючи, що ринкові ціни зараз є утричі вищими.

Проте до кінця літа нею скористалися менше половини підприємств ТКЕ.

На початок осені договори з "Нафтогаз Трейдингом" мали 48% українських виробників тепла, що працювали з НАК "Нафтогаз України" у минулому опалювальному сезоні

У “Нафтогазі” попередили, що це “ставить під загрозу своєчасний старт опалювального сезону” цього року.

“Нафтогаз Трейдинг” звертається до теплокомуненерго (ТКЕ) та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) з власними котельнями з проханням прискорити подачу відповідних заявок або активізувати пошук альтернативних постачальників газу”, – йшлося у заяві державного трейдера.

“Неринкові умови”

Тим часом в Асоціації розвитку систем теплопостачання “Укртеплокомуненерго” назвали умови “Нафтогазу” “непаритетними та дискримінаційними”, які “лише поглиблять системну кризу теплової галузі”.

Там також звернулися до уряду з проханням дозволити тепловикам купувати газ напряму в компанії “Укргазвидобування”, – мовляв, у видобувників газ значно дешевший: не більше 4 тис. грн за куб.

Можливості отримувати “газ без посередників” вимагають і у столичній “Київтеплоенерго”.

“Це дозволить забезпечити закупівлю необхідних обсягів газу для старту опалювального сезону та оплату за нього”, – кажуть в компанії.

Якщо ж цього не буде і тарифи зростуть, то “це може поглибити боргову кризу і призвести до повної відсутності обігових коштів у підприємства”, а також “спричинити дефіцит фінансових ресурсів на обслуговування об’єктів теплової інфраструктури Києва”.

Влітку “Київтеплоенерго” навіть запропонувала киянам повернутися до оплати тепла “авансом”.

У "Київтеплоенерго" вважають, що газ українського видобутку є дешевшим і хочуть купувати його напряму, без посередництва "Нафтогазу"

У “Київтеплоенерго” назвали неринковими умови закупівлі палива від “Нафтогазу”, такі як щомісячні авансові платежі за газ або автоматичне списання коштів з рахунків тепловиків.

Компанія також звернулися в суд із позовом до “Укргазвидобування”, вимагаючи прямих контрактів.

Наразі суд схвалив клопотання тепловиків про те, щоб видобувна компанія оприлюднила собівартість газу та ціну, за яку вона його продає.

Втім, Україна має чималий досвід із забезпечення дешевшого опалення для населення завдяки газу внутрішнього видобутку. Він дорого обійшовся українським видобувним компаніям.

Те, що вони були змушені продавати свій газ дешевше, ніж на ринку, врешті призвело до скорочення видобутку, адже коштів на нього та на розвідку ставало дедалі менше.

Крім того, і в “Нафтогазі”, і в уряді кажуть, що тепловики не можуть безкінечно прикриватися високими цінами на газ тоді, коли йдеться про неефективність саме їхньої роботи.

Не газом єдиним або “золотий сезон”

Цієї осені "золотим" може стати не лише лисття, але й тепло та гаряча вода

Щоб забезпечити опалення для населення українським виробникам тепла (а також електрики) потрібен не лише газ, але й вугілля. А з ним цього року теж величезні проблеми.

Наприкінці літа, впродовж якого зазвичай створюють запаси на зиму, Україні все ще було потрібно додатково імпортувати 3,5 млн тон вугілля, – заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

На кінець літа запаси вугілля на український теплових електростанціях становили лише 750 тис. тонн. Це у понад два рази менше, ніж планував уряд, і утричі менше, ніж було на цей час минулого року.

Через нестачу вугілля деякі блоки ТЕС почали відключати ще влітку, і лише можна здогадуватися, як це виглядатиме у холоднішу пору року.

За такої ситуації два найбільші гравці ринку – ДТЕК та “Центренерго” – заходилися купувати вугілля гуртом.

Вони “скинулися”, щоб придбати 75 тис. тонн американського енергетичного вугілля, яке після приходу його в Україну розділять навпіл.

“Додаткові запаси вугілля дозволять нам спокійно пройти через опалювальний сезон, без необхідності використання газу або ж імпорту електроенергії”, – зазначили у “Центренерго”.

Приватна ДТЕК, що входить до SCM, контрольованої Рінатом Ахметовим, також закупила трохи вугілля у Польщі і очікує поставок палива з Казахстану.

А от для державного “Центренерго” у Міненерго запропонували і таку нову схему: вугілля для компанії закуповує державний “Нафтогаз”, а потім сам продає електроенергію, вироблену “Центренерго”.

“Це нормальні такі, цивілізовані речі, – запевнив міністр енергетики. – Тому що це очевидно: “Нафтогазу” дешевше купити вугілля і потім заробити, перепродуючи електроенергію, ніж постачати газ на “Центренерго”.

Міністр також нагадав, що минулої зими “Центренерго” працювала саме на газі, і “наробило великих боргів” – близько 1 млрд грн.

Якщо ж і цієї зими “опалювати на газі, це буде просто золоте проходження (опалювального) сезону”.

Крім того, саме “Центренерго” заявило про плани позичити гроші у державних банків, щоб купити вугілля на зиму.

Тож на те, щоб державна компанія забезпечила теплом своїх споживачів, працюватиме і державний постачальник газу, і державні банки.

Що з того буде?

Платіжки за тепло, які й минулої зими вразили українців, цього року можуть шокувати

У міністерстві розвитку громад та територій кажуть, що до нового опалювального сезону в Україні підготувалися близько 70% будинків. За місяць до початку опалення теоретично можуть підготувати і всі 100%.

Але українці, вочевидь, виявляться неготовими до цифр за тепло у платіжках. Якщо, звісно, воно буде.

Наприклад, у “Київтеплоенего” вже попередили, що тарифи на гарячу воду та опалення через високі ціни на газ можуть зрости на 40%.

А прем’єр-міністр Денис Шмигаль не виключав можливості підвищення тарифів на тепло на 30-70%.

Втім, він також твердить, що запропонований “Нафтогазом” варіант із ціною у 7,42 грн за куб може врятувати від зростання тарифів на тепло:

“Така ціна дозволяє місцевим керівникам не підвищувати ціни на тепло в цьому опалювальному сезоні. Ми за цим будемо уважно стежити по кожному місту, по кожному регіону”.

Підвищення тарифів на тепло також стане в копієчку і державі. Вже влітку кількість звернень за субсидіями почала зростати, так само як і середня сума субсидії. У липні середня субсидія по Україні становила близько 320 грн (у Києві – 500 грн).

Загалом на піку літа виплату субсидій пішло понад 400 млн грн з бюджету, – їх отримували 1,2 млн українців.

До опалювального сезону, і особливо з його початком ці цифри зростуть на порядок. І коштів в бюджеті на всіх може не вистачити.

У цьому контексті зрозумілими стають озвучені прем’єром плани використати отриманий від МВФ “подарунок” на 2,7 млрд доларів на “соціальні виплати”.

А ще, як попереджає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, в України може не залишитися іншого виходу, як відкласти плани приєднатися до європейської енергосистеми і відновити імпорт електроенергії з Росії та Білорусі, заборонений у травні цього року.

Врешті, регулятор вводив заборону лише до 1 жовтня, – напевне, про щось знав.