Білоруси почали будувати біля Рівного нову об’їзну дорогу. “Дорожньо-будівельний трест №2” з міста Гомель виграв тендер та має збудувати шість кілометрів шляху за 746 мільйонів гривень. Він стане частиною “Північного обходу Рівного”. Зі своєї пропозицією вони обійшли інших учасників з Туреччини та Азербайджану. Проєкт ще минулого року підготувала столична науково-виробнича фірма “Мостопроект”. Замовником є обласна служба автомобільних доріг.
Представники білоруського підприємства встановлюють на костопільській трасі паспорт північної об’їзної навколо Рівного. Зліва від нього в полі між Шпановом, Ходосами та Кустином розпочалися підготовчі роботи. До кінця зими підрядник має підготувати шестикілометрову ділянку, позначену синім.
Речник Служби автомобільних доріг Дмитро Леонтіюк:
– В сам проєкт “Північного обходу” входить і мала об’їздна міста Рівного, де вже на завершувальному етапі будівельні роботи. В наступному році ми очікуємо ще двох тендерів на чотири кілометри реконструкції та 4,2 кілометри поточного ремонту. Ідея “Північного обходу” дійсно не нова, плани були ще в радянській Україні, земля резервувалася під проєкт і перша проектна документація була вироблена ще в 1989 році. Очевидно, у держави бракувало коштів.
За п’ять днів роботи виконавці прибрали верхній шар ґрунту на ділянці до залізниці. Рятувальники перевіряють територію на наявність боєприпасів. Рельєф тут хороший, каже представник підрядника.
Заступник директора підприємства-підрядника Віктор Хілько:
– От зараз ми доходимо до залізниці, закінчуємо. І потім переходимо на той бік, де в нас ще чотири з половиною кілометри. На цей момент в нас основні підготовчі роботи – зняття рослинного ґрунту на всій ділянці, щоб він не промерз. Потім – вкладання водопропускних труб на початку ходу, де буде облаштоване кільце для організації руху. Також будівництво тимчасових майданчиків на шляхопроводі, щоб могли пройти працювати мостовики.
В рамках проєкту передбачено будівництво моста через залізницю та естакади через яр протяжністю 247 метрів.
Інженер технагляду Служби автомобільних доріг Роман Руденко:
– Темпи задовільняють в цілому замовника. Але, на жаль, пересікаємося з певними проблемами: вздовж проєкту дороги спостерігаються природоохоронні зони різних інженерних мереж – газових труб високого тиску, електричних кабелів. Поступово ведемо переговори, беремо дозволи, що щось переносити, а щось обходити. Затримка невелика по залізниці, думаю, з березня вже буде певний рух.
Віктор Хілько:
– Погода впливає, але для наших робіт земляних, зняття грунту, значного впливу погода не має. Ми завжди відсипаємо земполотно – і зимою, і восени. Це коли буде облаштування, бетонне і асфальтнобетонне покриття, тоді погодні умови мають значний вплив.
Через людські двори нова дорога не йтиме, – каже голова Олександрійської громади, якій належить ця земля. Навіть людські паї вона не має зачепити. Адже місце під дорогу було зарезервоване ще з радянських часів.
Голова Олександрійської ОТГ Микола Шустов:
– Я вважаю, це буде позитив, бо якщо буде йти об’їздний шлях по нашій території, є в нас землі запасу, на які ми можемо залучати інвестора і також будувати комерційні споруди якісь, заклади, для того, щоб отримувати податки в наш місцевий бюджет, що стосується і автозаправних станцій. Громадські слухання пройшли тихо і всі одноголосно проголосували за цей проєкт.
Ширина проїзної частини складе сім з половиною метрів, смуг буде дві. За підрахунками проєктантів, щодня тут проїжджатиме більше семи тисяч авто.
Начальник управління транспорту Рівного Володимир Пилипчук:
– Весь транзитний рух, який йде з напрямку Києва до міста Луцьк, у подальшому до Польщі, так само з тієї сторони на Київ, буде розвантажений. Буде проходити від Карпилівського кільця вліво, Ходаси, Шпанів, Кустин і вертатися назад майже до зоопарку. Це розвантажить такі вулиці, як Князя Романа, Шухевича, золотіївські мости, а також вулицю Млинівську.
Цю ділянку мають закінчити до кінця 2022-го року. Вона стане частиною “Північного обходу”. Його будують за гроші з держбюджету. Вартість всього проєкту становить два мільярди гривень.
Автор: Володимир Струс
