16°

П’ять причин, чому Путін може відмовитись від повномасштабного вторгнення

Картинка виглядає жахливо.

Росія зосередила понад дві третини своєї армії на дуже близькій відстані від українських кордонів.

30 тисяч російських вояків, які мали б повернутися на місця своєї дислокації після навчань у Білорусі цими вихідними, залишаються все ще там. Так само як і понтонні мости та інше обладнання, потрібне для нападу.

А у двох підтриманих Росією самопроголошених республіках на сході України наростає кровопролиття.

НАТО не пристало на вимоги Росії, а дипломатичними перемовинами поки що не вдалося досягти відведення російських сил від українських кордонів.

Тим часом лідери західних країн та їхні розвідки б’ють на сполох, твердячи, що Путін вже віддав наказ напасти на Україну.

І все ж, є кілька причин вірити, що повномасштабного російського вторгнення в Україну не станеться.

1. Бо воно буде кривавим

Україна чинитиме спротив, принаймні на початку. Українські сили є набагато меншими – і за кількістю вояків, і зброї. Але це не означає, що втрати не будуть величезними з обох боків.

Якщо Москва наважиться на повномасштабне вторгнення із захопленням головних міст силою – Києва, Харкова, Одеси, це означатиме виснажливі вуличні бої на території, де українці в себе вдома. Із відповідними втратами.

2. Бо це не буде популярно в Росії

Нещодавнє опитування молодих росіян показало, що більшість із них проти розв’язування війни проти слов’янського сусіда.

Перспектива того, що багато росіян та українців загинуть у цій війні за рішенням Путіна, що багато хто з росіян повернеться додому в трунах, не виглядатиме добре в Росії.

3. Бо західні санкції будуть болючими

Наскільки широкими будуть західні санкції проти Росії, очевидно, залежатиме від того, наскільки глибоко Росія просунеться в Україні.

Скільки б західні лідери не казали про єдність, реальність є такою, що Німеччина та Угорщина, які дуже залежать від російського газу, можуть не виглядати такими яструбами, як, наприклад, Британія, хоча насправді так не є.

Проте санкції все одно будуть болячими для відносно слабкої російської економіки, особливо, якщо банківські платежі через систему Swift будуть заблоковані, як до цього закликають.

4. Бо політична ціна буде високою

Коли Росія вторглася та анексувала Крим у 2014 році, вона стала парією на багато років. Те саме станеться й зараз, тільки набагато гірше.

Навіть такий стратегічний союзник як Китай застеріг (Росію від вторгнення) на Мюнхенській конференції з безпеки.

“Суверенітет, незалежність та територіальна цілісність кожної країни мають бути захищені. І Україна не є винятком”, – заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї.

Американський сенатор Крім Мерфі вважає, що попри видиму картинку, Путін перебуває у дуже вразливій позиції і “потенційно катастрофічне вторгнення в Україну є його останнім прихистком”.

Він вважає, що після 2013 українці чітко довели, що не хочуть залишатися в орбіті Росії. І силоміць примушувати їх повернутися через війну означає руйнування російської економіки та, можливо, навіть повалення президента Путіна.

5. Бо Путін вже все довів

У Москви вже є вся увага Заходу, якщо говорити про уявні несправедливості у Європі після завершення Холодної війни.

З точки зору Путіна, НАТО порушило угоду, що не розширятиметься на схід – до російських кордонів.

До НАТО приєдналися не лише три балтійські республіки, що колись входили до складу Радянського Союзу, але й Польща та інші члени Варшавського договору. Тож членство України в альянсі було б вже занадто для Москви.

Путін хоче, аби цей Дамоклів меч російського вторгнення постійно нависав над Україною.

“Він хоче нової безпекової угоди з позиції сили”, – каже Ганем Нусібег, старший науковий співробітник Гарвардського університету.

“Частково він вже домігся успіху із Макроном, розмовляючи про новий безпековий порядок”.

Попри все, викладене вище, є й дуже переконливі причини того, що російське вторгнення таки станеться, і дуже скоро, навіть якщо воно обмежиться лише двома невизнаними міжнародною спільнотою республіками на сході України.

Розмір, масштаб та природа російської військової присутності на українських кордонах набагато перевищує потреби звичайних військових навчань. Ви не просите здавати кров для солдатів у польові медичні пункти, якщо йдеться лише про маневри.

Дві ключові умови Москви до Заходу – щоб Україна ніколи не стала членом НАТО, і щоб альянс відвів свої сили із країн, які приєдналися до нього після 1997 року, – залишаються без відповіді.

Врешті, Кремль чітко вирішив, що не може толерувати, щоб велика Україна, де розмовляють слов’янською мовою, міцно увійшла у західний табір, ставши членом НАТО та ЄС.

І президент Путін чітко засвідчив своїми діями, що він зробить усе, що завгодно, аби цьому запобігти.