Рекордна спека та буревії: що відбувається з погодою Рівненщини

Перший тиждень червня приніс Рівненщині одразу два температурні рекорди: 5 та 7 числа стовпчики термометрів сягнули 31,4 градуса тепла. Попередній максимум на ці дні тримався ще з 1956 року — 31,1º. Середньодобова температура перевищила кліматичну норму на 6–8 градусів. Про це в ефірі Українського радіо.Рівне повідомила начальниця авіаметеостанції Катерина Лешундак, передає Суспільне.

За її словами, синоптики все частіше фіксують різкі температурні коливання — від раптової спеки до похолодання. Така нестабільність погоди — прямий наслідок глобального потепління. І хоча найближчими днями прогнозують незначне зниження температур — до 16–21 градуса вдень та 7–12 уночі, різкі зміни, буревії та зливи, як і раніше, загрожуватимуть регіону.

«Середньодобові температури в цей період ще жодного разу не перевищували 23–24 градуси — це абсолютний рекорд за весь період спостережень», — зазначила Лешундак.

Про руйнівну силу раптових погодних явищ мешканці Рівненщини мали змогу переконатися 8 червня, коли область накрив потужний буревій. Ольга Лящук, експертка громадської організації «Екоклуб», пояснює: 65% екстремальних погодних подій у світі вже прямо пов’язані зі зміною клімату. І Рівненщина — не виняток.

За її словами, ще у 2023 році було проведено оцінку вразливості регіону до кліматичних змін. Найбільш загрозливими виявилися зливи, які часто провокують підтоплення. Водночас до переліку ризиків увійшли й посухи.

«Може здаватися дивним, що ми говоримо і про зливи, і про посухи. Але все пояснюється тим, що опади випадають у дуже короткий період, а потім кілька тижнів триває цілковита посуха. Такі погодні качелі ми спостерігали минулого літа, і вони згубно впливають на врожайність, здоров’я людей та стан екосистем загалом», — розповіла Лящук.

Для уповільнення кліматичних змін експертка радить зменшити викиди парникових газів і зберігати зелені насадження. Особливо важливо — не ущільнювати міський простір суцільним бетоном і асфальтом.

«Чим більше буде ділянок, які можуть вбирати дощову воду, тим менше буде ризиків підтоплення доріг, перехресть чи навіть підвалів будинків», — пояснює Лящук.

Ще один простий, але ефективний крок — рідше косити газони.

«Не потрібно косити траву 6–8 разів за літо. Достатньо 2–3, і ми отримаємо природне охолодження простору, додаткову вологу в ґрунті та більше різноманіття в рослинному й тваринному світі», — додає вона.