Рівненщина: У Чабелі спортзалу нема, а діти фізкультуру і спорт люблять
У поліському селі Чабель Сарненського району на Рівненщині дуже стара і тісна школа.
Один з корпусів на п’ять класних кімнат побудований у 1961 році, під другий з трьох класних кімнат пристосували приміщення, зведене у 1948 році з розібраних колод польських бараків, які були у лісі і їх не знищили фашисти. Під їдальнею – будинок колишнього директора школи, що був на її території. Ось так і навчається 251 учень села Чабель – у дві зміни.
А ось спортивного залу чабельські школярі не мають. Вони про нього лише мріють. Тому уроки фізкультури проводять на вулиці. Ці знімки зроблені під час таких занять у різні пори року. Вчителем фізкультури тут багато років працює Євген Степанович Ніколайчук.
– Попри те, що не маємо умов для занять спортом, учні люблять фізкультуру і спорт, – каже він. – Деякі навіть гідно представляють школу на змаганнях різного рівня, хоча й вони зараз через пандемію проходять дуже рідко. Чемпіонами Сарненського району з бігу були наші цьогорічні випускники Назарій Царук та Ярослав Кравчук. Дружать із спортом також дев’ятикласниці Маргарита Лук’янчук, Маргарита Царук, Ірина Царук, Олесь Примич, Оксана Царук, Наталія Ковтун та інші.
До речі, багатодітні села Чабель та Вири Сарненського району належать однієї Вирівської сільської територіальної громади. В обох потрібно будувати нові школи. Це проблема з проблем, на вирішення якої з допомогою держави сподіваються місцеві мешканці. Тим паче, що початок обіцянкам влади збудувати школи тут покладено. Так, у Чабелі у 2019-ому за участі керівників області урочисто заклали камінь під нову школу, почали будувати фундамент, навезли блоків і на цьому все закінчилось, розповідає Чабельський староста Андрій Кузьмич, який опікується ще й селами Ясногірка, Селище.
Так само і з будівництвом школи у селі Вири, куди приїздив голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, оскільки батьки не пускали дітей у стару школу. Навіть проекти розглядала спеціально створена робоча група на засіданнях у Рівному в ОДА. На цьому все і завмерло. А далі була пандемія…
Але життя триває, тому школи тут дуже і дуже потрібні. Батьки хочуть, щоб їх діти навчалися не в аварійних приміщеннях, без зручностей, а в комфортних умовах.
Джерело: Голос України