Сьогодні 74-та річниця геноциду кримськотатарського народу

Сьогодні весь світ згадує жахливі події 1944-го року, коли за вказівкою вождів тоталітарного режиму кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин, примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу.  

18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму. Трагедія отримала назву Сюрґюн (від крим. Sürgün — вигнанець). У злочині було задіяно 32000 енкаведистів. Загалом було депортовано 193865 кримців, зокрема 151136 — до Узбецької РСР, 8597 — до Марійської АРСР, 4286 — до Казахської РСР, решта — до різних областей РРФСР.

Із травня по листопад 10105 кримців померли від голоду в Узбекистані (7 % депортованих до Узбецької РСР). Близько 30000 (20 % вигнанців) померли протягом півтора року за даними НКВС, за інформацією кримськотатарських активістів — 46 % депортованих.

Верховна Рада України своєю постановою від 12 листопада 2015 року визнала депортацію кримців у 1944 році геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.^[15]

На відміну від інших народів, депортованих 1944 року і повернених на батьківщину після XX з’їзду КПРС у 1956 році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до 1989 року. З 1960-х років у місцях, де мешкали депортовані кримці в Узбекистані, зародився та почав набирати силу національний рух за право повернення народу до Криму. Активну боротьбу за право повернення кримців вели Мустафа Джемілєв, Юрій Османов, Петро Григоренко та багато інших.

Масове повернення почалося у 1989 році, і станом на 2013 рік у Криму мешкало близько 270 тис. кримських татар, що становить 13 % від загального населення. 

У центрі міста Рівного сьогодні опустили прапори.

фото Валерія Гармотюка у ФБ