6°

Сьогодні православні віряни відзначають Вознесіння Господнє

Воскресіння Господнє — одне із 12 найголовніших християнських свят. Цього року Вознесіння припало на сьогодні, 10 червня.

Воно є переносним і відзначається через 40 днів після Великодня. Що цікаво — припадає свято завжди на четвер. Це пов’язано із тим, що число сорок не ділиться на 7 (днів у тижні) і не може припадати на будь який інший день.

Що саме святкується у цей день? Згідно з написаним у Євангелії, вважається, що після свого воскресіння, Христос пробув на землі ще 40 днів. А саме на сороковий день від потрапив до Раю та остаточно закінчив свій земний шлях. На згадку про цю важливу подію, а також про його обіцянку другого пришестя — прийнято відзначати цей особливий день.

Традиції та звичаї:

Не дивно, що це свято увібрало в себе частку язичницьких і аграрних звичаїв, котрі припадають на період святкування Вознесіння Господнього. Адже це досить важливий період: перші спекотні дні, турбота про майбутній врожай — все це не втратило актуальності попри важливе свято. І деякі звичаї видозмінились. Набули християнського сенсу, наприклад, протягом 40 днів між Великоднем та Вознесінням, шанували жебраків та хворих людей, вважалось гріхом смітити чи плювати на вулиці. Адже у цей час Ісус блукає по вулицях, чекаючи переходу до Раю, під виглядом жебрака.

Ще одне важливе вірування пов’язане із Вознесінням: поки Ісус блукає на землі — ворота і Раю, і Пекла — залишаються відкритими. Душі померлих, що знаходяться у Раю, можуть також спокійно блукати по землі, а душі ж грішників, протягом цього періоду не відчувають пекельних мук.

Існує обряд, який також прийшов із давніх дохристиянських традицій — вмиватись на ранок Вознесіння росою. Вона, мовляв, має магічну силу і допомагає зберегти молодість та красу, або ж почерпнути нову життєву силу.

Там де є місце магічним ритуалам — є місце і гаданням. Попри те, що церква не підтримує ворожіння — існував звичай гадати у цей день. Дівчата вплітали у косу декілька березових гілочок — якщо за десять днів до Трійці вони все ще не зів’януть, то чекати дівчині весілля у цьому році. Також такий ритуал проводився із тяжко хворими людьми — їм вплітали у волосся гілочки і якщо ті не зів’януть — значить хворий обов’язково вилікується.

Оскільки цей день раніше вважали краєм весни — коли вона остаточно передає володіння у руки літа, то й святкували подекуди по-літньому: розпалювали багаття, співали і водили хороводи. Звісно ж, слід було не забувати й про відвідування церкви на Вознесіння.

Один із найдавніших та найприємніших звичаїв на Вознесіння — ходити з гостинцями до рідних та друзів, або, як це називали раніше, “ходити на роздоріжжя”. Приносити із собою треба було “драбинки”, зроблені із пшеничного тіста, меду та цукрових візерунків, а також млинці та іншу випічку.

Джерело: Вісті