Туберкульоз негативно впливає на економіку Рівненщини
Туберкульоз негативно впливає на економіку Рівненщини. Про це в інтерв’ю розповів голова правління благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.
Він зазначає, що побороти захворювання допомагають не лише медикаменти, а й правильне ставлення до пацієнтів.
“Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом і це робить хворобу доволі таки небезпечною. Він може швидко поширюватись при контакті хворої людини зі здоровою, – розповідає Юрій Лазаревич, – не можна сприймати туберкульоз як щось незначне, адже це захворювання може призводити і до летального кінця. Важливим моментом є те, якою саме формою туберкульозу хворіє людина. Адже, якщо форма легка та не резистентна, то за пів року можна одужати й далі ніщо не нагадуватиме, що хворіли. Є форми важкі, які призводять до ускладнень і навіть смерті.
Наскільки важливим є вчасне виявлення захворювання?
Одна людина, яка виділяє мікобактерію бактерію, досить швидко може інфікувати інших людей. Тому вчасне виявлення дуже важливе. Побутує думка, що на туберкульоз хворіють незахищені верстви населення чи представники конкретних соціальних прошарків. Наскільки це відповідає дійсності?
Це частково «побрехенька», адже є уразливі групи. Чи не 99% населення України носять у своїх організмах туберкульоз і мають контакти з мікобактерією. Здоровий організм, у якого чудовий імунітет, навіть без препаратів з цією мікобактерією бореться, капсулює її, вона не заподіює шкоду людині. А ось в людей, у яких погане харчування, погана імунна система та стан здоров’я, у них імунітет не може справитись з мікобактерією. Вони розмножуються і вражають людські органи, це несе серйозний вплив.
Уразливі групи, це безхатьки, люди з залежністю, можуть частіше хворіти через слабшу імунну систему, якість харчування, але разом з тим інфікуватись і хворіти на туберкульоз може будь-яка людина, не залежно від статусу.
Як туберкульоз впливає на економіку?
Будь-яка хвороба впливає на економіку. Однією з важливих складових економіки є працездатне населення. Досить багато досліджень проведено і доведено, що найбільше хворіють, маю на увазі не лише туберкульоз, а й в цілому, саме працездатне населення. Адже ці люди більш активні, більше часу проводять в соціумі, мають більше контактів, через які можуть інфікуватись.
Коли люди хворіють, ми втрачаємо працездатне населення – це перше. І лікування, діагностика та утримання пацієнта впливає на бюджет. Чим більше людина хворіє, тим більше доводиться витрачати коштів на препарати. Тому, це прямо впливає на економіку країни, на економіку територіальних громад. А лікування та діагностика – це дорого. І водночас найбільше, що ми втрачаємо – це працездатний актив.
Навіть не лише по коштах, які витрачаються на утримання лікарів, діагностику чи препарати, заклади, але ми втрачаємо дохід через втрату працездатного населення. І чим більше хворіє людей, тим більше потрібно медичних працівників, ліків, на це також витрачаються великі кошти.
БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» бере на себе функцію підтримки людей, які хворіють на туберкульоз. Чому це необхідно? На жаль, у нашій країні, на відміну від Європейських країн, існує такий підхід, що лікують лише медики. Важливу роль відіграє і соціальний супровід, адже під час хвороби у пацієнтів є питання, які потрібно вирішувати – з роботою, виготовлення інвалідності, забезпечення продуктами, консультування в прихильності до лікування. Бо досить важливим при лікуванні туберкульозу є безперервне приймання медикаментів.
Йдеться про серйозні антибіотики, а не якісь там вітамінки, приймання яких часто може супроводжуватись фізичними складнощами для організму не лише від хвороби, а й від самих препаратів. У цей момент важлива підтримка людей з боку, які консультуватимуть, допомагатимуть, контролюватимуть безперебійне приймання препаратів.
Якщо людина не вчасно прийматиме медикаменти чи забуватиме це робити, то легка форма може перерости в складну, резистентну форму. В таких випадках доведеться лікуватись іншими препаратами – сильнішими, дорожчими, і цебуде довше. Тому соціальний супровід важливий і в розвинених країнах, зазвичай хворих на такі захворювання, як туберкульоз, ВІЛ-інфекція, супроводжують соціальні працівники. Вони вирішують ряд питань цієї людини, допомагаючи таким чином пацієнту сконцентруватись саме на лікуванні, аби бути здоровим.
Як пацієнту адаптуватись до нового статусу?
В своїй роботі ми використовуємо таку методику, як «Консультант рівний – рівному». Тобто, працюють люди, які перехворіли, мають досвід позитивний у лікуванні і своїм прикладом показують, що можна вилікуватись і потрібно жити далі, що нічого страшного немає, головне йти до позитивного результату. Пацієнту не потрібно нічого доводити, з ним потрібно бути поруч, підтримувати.
На жаль, дуже впливає на настрій самих пацієнтів стигма та дискримінація, тому що люди, які хворіють на туберкульоз, досить таки стигматизовані і часто буває таке, що втрачають роботу. З ними можуть припинити спілкування близькі, родичі, це також додатково травмує людину, це психологічно важко і в такі моменти потрібна соціальна та психологічна підтримка, яку надає наша організація.
Важливою є мотивація успішного лікування. Наприклад – в багатьох країнах Європи аспектом вмотивування є продуктові набори.
Має бути якісне харчування. Дивлячись на умови в нашій країні, на воєнний стан, люди часто втрачають роботу, через фізичний сан не можуть забезпечити себе продуктами. Тому, наша організація допомагає.
Часто хворі на туберкульоз можуть мати супутні захворювання, тож ми сприяємо у проходженні додаткових обстежень та лікування, які люди не можуть покрити власним коштом.
Які є міфи про туберкульоз, що потребують «розвінчування»?
Таких – багато. От, наприклад абсолютно далеке від правди те, що туберкульоз – назавжди, не вилікується. Також побрехенька й те, що хворіють лише уразливі групи, безхатьки, асоціальні люди чи ВІЛ-позитивні особи. Це не так, адже хворіють усі прошарки суспільства. Також один з поширених міфів, що туберкульоз може бути лише легеневим.
Насправді туберкульоз може уражати усі частини тіла, окрім нігтів та волосся. Може бути туберкульоз хребта, часто – кісток, при якому мікобактерія туберкульозу роз’їдає кісточки. Хвороба може проявитись там, де бактерія зібралась і відбулося розкапсулювання. Це ж як відбувається – бактерія потрапила в організм, закапсулювалась, але з кров’ю десь рухалась організмом.
Найчастіше це відбувається звичайно ж в легенях, але може кровотоками дійти до іншого місця. І коли імунітет знижується, відбувається розкапсулювання і в тому місці де була та мікобактерія вона починає розмножуватись і уражати те місце. В легенях виявити найпростіше, а от в інших органах люди можуть і не здогадуватись. Люди часто можуть списувати симптоми – покашлювання, температуру, на ГРВІ та не обстежуються. Тому дуже важливо використовувати сучасні методи діагностики і йти як мінімум до сімейного лікаря.
До речі, фтизіатрична служба, це служба, до якої можна звертатись на пряму. Тобто, пройшли скринінгову анкету, яку можна знайти у місцях скупчення людей – в місцях компактного поселення людей, у ЦНАПах, соціальних службах. В ній – 12 запитань, і якщо пройшовши це анкетування запідозрили, що може бути туберкульоз через пітливість, підвищену вечорами температуру, слабкість, кашель, то можна йти одразу до фтизіатра без направлення сімейного лікаря.
Нагадую – діагностика та лікування туберкульозу – безоплатні для пацієнта та оплачуються державою.
Публікацію підготовлено БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», завдяки щирій підтримці американського народу, наданій Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), шляхом фінансування Проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що виконується міжнародною організацією PATH.