У Рівному апеляційний суд відмовив у зміні запобіжного заходу підозрюваному, який залишив військову частину після мобілізації

Рівненський апеляційний суд розглянув скаргу захисту на рішення слідчого судді щодо запобіжного заходу для військовослужбовця, якого підозрюють у самовільному залишенні частини після мобілізації. Чоловік є членом релігійної організації «Свідки Єгови» і стверджує, що його релігійні переконання не дозволяють брати в руки зброю.

Про розгляд повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.

Аргументи сторони захисту

Адвокатка підозрюваного наполягала, що утримання під вартою є необґрунтованим, оскільки чоловік не має судимостей, не притягувався до адміністративної відповідальності та характеризується як законослухняний громадянин.

Сам підозрюваний заявив, що готовий проходити альтернативну — невійськову — службу, але категорично відмовляється від будь-якої діяльності, яка, на його думку, пов’язана з підтримкою бойових дій, включно з роботою на оборонних об’єктах чи кухнях військових частин. Він також запевнив, що не впливатиме на свідків і не збирається залишати територію України.

Позиція обвинувачення

Прокурор висловився проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на правову позицію Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24.

Основні тези обвинувачення:

• загальна мобілізація оголошена з легітимною метою оборони держави під час широкомасштабної агресії;
• безпека нації та захист життя громадян дозволяють державі запроваджувати пропорційні обмеження, у тому числі — виключати можливість відмови від служби у період мобілізації на підставі релігійних чи інших переконань;
• підозрюваний є безробітним, вчинив тяжкий злочин — самовільне залишення частини — за який передбачене покарання до 10 років ув’язнення, що, на думку прокурора, збільшує ризики переховування від правосуддя.

Висновок суду

Колегія суддів, вивчивши доводи сторін і матеріали справи, ухвалила залишити рішення слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення.

У рішенні суд послався також на інший висновок Об’єднаної палати ККС ВС:

«Строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації — різні правові режими. Якщо для строкової служби закон дозволяє її замінити альтернативною, то під час мобілізації українське законодавство не передбачає процедури такої заміни».

Підсумок

Суд визнав, що в умовах збройної агресії держава має право обмежувати можливість відмови від військової служби з мотивів переконань, оскільки це є частиною забезпечення обороноздатності країни.