11°

В Україні й Росії “мінують” школи. Хто за цим стоїть?

евакуація

В Україні й Росії через повідомлення про фейкові мінування щодня евакуюють десятки шкіл. Понад 20 спільнот, учасники яких змагаються, хто “замінує” більше об’єктів. Дехто намагається ще й заробляти на цьому.

Часті мінування соціальних об’єктів – переважно шкіл – розпочалися в Росії приблизно наприкінці 2021 року. Однак масовою ця хвиля стала вже 2022-го.

Так, 20 січня на вулицю в мороз вигнали школярів Тюмені, Челябінська, Магадана, Барнаула, Сахаліну. Причому не йдеться про евакуацію кількох шкіл: навчання перервали майже у всіх середніх навчальних закладах.

На Сахаліні, крім шкіл, “замінували” мерію Южно-Сахалінська. А раніше – дитяче відділення лікарні у місті Корсаков.

З початку року через повідомлення про фейкові мінування евакуювали школи у Біробіджані, Волгограді, Єкатеринбурзі, Іванові, Липецьку, Нижньому Новгороді, Красноярську, Ростові-на-Дону, Саратові та Самарі. Напередодні нового року в Уфі надвір вивели школярів, а у Петербурзі – суддів.

21 січня у Москві евакуювали працівників Центрального банку.

На численних фото з місць подій видно, як діти і дорослі стоять на вулиці й чекають, доки будівлю перевірять на наявність вибухових речовин.

У Красноярську врешті-решт втомилися постійно виводити школярів на вулицю і зробили наступне: тепер там у навчальних закладах на постійній основі чергують працівники Росгвардії та поліції. Тож бомбу ніхто занести не може.

Це не перша хвиля псевдомінувань у Росії: наприкінці 2019 – на початку 2020 року не могли нормально працювати суди, навчальні заклади, храми, торговельні центри і навіть басейни. Як писала ВВС, тоді за цим міг стояти вкладник російської криптовалютної біржі Wex, що наприкінці 2018 року обвалилася.

Але цього разу кількість “замінованих” об’єктів зросла у вісім разів, стверджує керівник департаменту інформаційно-аналітичних досліджень компанії T.Hunter Ігор Бедеров.

Спільне у псевдомінуваннях

Місцева влада мало розповідає про повідомлення від “мінерів”. Однак загальну картину вдалося відновити.

Листи надходять електронною поштою з анонімних адрес. Відправники використовують численні сервіси, що дозволяють створювати тимчасові скриньки всередині одного облікового запису, наприклад, MsgSafe. Ці сервіси популярні, зокрема, серед хакерів та різноманітних мережевих шахраїв через високий рівень анонімності.

Створити можна скільки завгодно анонімних адрес – але потрібно вигадати якийсь логін. Тут відправники використовують тему ненависті або імена відомих убивць. Наприклад, школи Ростова-на-Дону “мінували” від імені американського серійного вбивці Теда Банді. Арбітражний суд і навчальні заклади Липецька – користувач з ім’ям “Смерть Іде”, а школи Єкатеринбурга – користувач I hate 666 (“я ненавиджу” англійською та “число звіра” у християнстві).

скріншот
Підпис до фото,Повідомлення про псевдомінування від імені блогера Юрія Хованського, що надійшло до одного з районних судів Петербурга

Часто збігається і текст послань: їхні автори наслідують зізнання підлітків, які раптово вирішили взяти до рук зброю і розстріляти однокласників.

“Школа замінована. Я все життя всіх ненавидів. Сьогодні ви усі відчуєте мою ненависть. Вам усім кінець. Я підірву школу. Ви всі помрете” (Єкатеринбург).

“Я і моя банда відморозків заклали тротил у більш ніж двадцять шкіл по всьому місту, ми також маємо дробовики і патрони. Але важко вгадати вчасно, які це будуть школи. Тік-так, тік-так. Ви вже бачили художній фільм про Колумбайн, заснований на реальній історії? Ми знімемо для вас усіх документальний!” (Липецьк).

У Хабаровську та Смоленську мінування відбувалися від імені “Едвіна Симоновича” – судячи з усього, фейкового персонажа, якого на сумнівних ресурсах згадують у зв’язку з історією масового вбивства у початковій школі в Сенді-Хук у США в 2012 році. В офіційній хроніці трагедії такої людини немає.

“Ми створені, щоб помститися кожному, хто не погоджується з великим Едвіном Симоновичем. Ми вас не боїмося. Ви розправилися з нашим народом, ми розправимося з вашим народом в особі дітей, школярів”, – йдеться у листі, через який на вулицю вигнали школярів у Хабаровську.

Що відбувається в Україні

“У “мінуванні” шкіл Хабаровська запідозрили прихильників поляка”, – з таким заголовком вийшли місцеві “Аргументи і факти”. У статті йшлося з посиланням на хабаровського посадовця, що листи про “мінування” надходили від імені Едвіна Симоновича, якого на тих самих сумнівних ресурсах називають “відомим польським музикантом і художником”.

В інших регіонах до пошуку винних підійшли трохи серйозніше.

У ФСБ Свердловської області заявили, що повідомлення про фейкове мінування “ініціювали” з-за кордону.

Керівник ГУ МВС у Красноярському краї Олександр Речицький теж скаржився журналістам, що відправники перебувають за кордоном.

Деякі російські медіа за традицією звинуватили у всьому українських сусідів. Але така сама халепа трапилась і в Україні.

Там, як і в Росії, щодня евакуюють десятки шкіл. Так, 20 січня надійшли листи про те, що нібито замінували усі школи Вінниці й Харкова, а раніше – Бердянська, Дніпра, Києва, Львова, Одеси, Рівного, Черкас. “Мінували” навіть офіс українського президента.

У Києві через повідомлення про мінування довелося евакуювати навіть офіс президента
Підпис до фото,У Києві через повідомлення про мінування довелося евакуювати навіть офіс президента

Влада України висуває версії про причетність Росії.

У Службі безпеки України заявили ВВС News Україна, що мета таких повідомлень – “створити напруженість та панічні настрої у суспільстві”. Загалом, за даними відомства, з початку року сталося понад 300 таких випадків.

“Повідомлення про псевдомінування – поширений інструмент в умовах гібридної агресії, яку Російська Федерація веде проти України”, – наполягали там.

Однак деякі непрямі ознаки вказують, що за хвилями в обох країнах можуть стояти одні й ті самі люди.

Як і в Росії, українські школи “мінують” за допомогою анонімних електронних листів. Роботу навчальних закладів у Черкасах паралізували ті самі повідомлення, що й школи Ростова-на-Дону. Щоправда, з деякими помилками в українському викладенні:

“Я всю життя всех ненавидiв. Сьогоднi ви все відчуєте мою ненависть. Вам всiм кiнець”.

“Я дуже сильно сподіваюся що помруть 500+ людей, я ненавиджу цей світ!” (Одеса, лист про псевдомінування торговельних центрів).

Школярів Бердянська вигнали надвір анонімки від імені тіктокера Івана Золочевського, який став популярним наприкінці 2021 року. Його ж ім’ям скористалися і зловмисники, що паралізували роботу новосибірського метро наприкінці грудня.

У листах до українських шкіл, з якими ознайомилася ВВС, частіше вимагають гроші, ніж в аналогічних повідомленнях до російських навчальних закладів. Але в Росії також зустрічаються анонімки з вимогою викупу, наприклад, у Волгограді.

Хто може стояти за цією хвилею

Ця хвиля збіглася з появою у телеграмі спільнот, присвячених фейковим мінуванням, каже керівник департаменту інформаційно-аналітичних досліджень компанії T.Hunter Ігор Бедеров.

Загалом, за його підрахунками, існує понад 20 таких каналів й чатів, у кожному – не більше кількох сотень читачів.

Адміністратори каналів не приховують, що саме вони надсилають анонімні повідомлення про мінування шкіл та інших об’єктів. Їхні дописи можна було б вважати порожнім вихвалянням, якби не кілька збігів.

Наприклад, 17 січня в одній зі спільнот з’явилося повідомлення, з якого випливало, що адміністратор має намір “замінувати” торговельні центри у Вольську Саратовської області.

“Втомився я від цього світу, будуть підірвані мої саморобні бомби, одна до речі закладена під туалетом, здогадайтесь самі у якій школі”, – так закінчувався лист про мінування, який оприлюднили у каналі (пунктуація автора збережена).

Наступного дня у Вольську й справді не працювали кілька торговельних центрів через повідомлення про псевдомінування.

19 січня в іншому каналі з’явилося повідомлення: “Завтра всі учні Харкова матимуть вихідний”. І наступного дня школи Харкова дійсно пройшли через евакуацію.

Конкретна мета “мінування” – розмита. “Цілком можливо, там немає політичної складової, “мінерам” все одно, кого “мінувати” – російські чи українські школи”, – пояснює Ігор Бедеров.

Хоча в частині повідомлень є вимоги викупу, але заробляють псевдомінери на іншому – за 250 рублів (92 грн – Ред.) вони готові паралізувати роботу будь-якої школи, каже Бедеров.

“Дякую величезне, до нас сьогодні менти з собакою приходили, і ти чи ваше угруповання врятували нас від 2 уроків”, – таке повідомлення від підписника виклав в одному з каналів адміністратор.

Служба безпеки України затримала студента коледжу з Кривого Рогу, який, за даними силовиків, замовив мінування рідного навчального закладу в одному з таких телеграм-чатів.

Крім того, адміністратори намагаються заробляти на навчанні “сватингу”, тобто розсиланні анонімних повідомлень про мінування, каже Ігор Бедеров. А також підписують листи іменами реальних людей, а потім вимагають у них гроші в обмін на припинення використання їхніх імен.

Хто саме адмініструє ці канали, не зовсім зрозуміло. Загалом “мінерів” багато, вони слабко стежать за цифровою безпекою: Бедеров стверджує, що про деяких адмінів вдалося зібрати дані, які свідчать, що фізично ці люди можуть перебувати в Україні.

У Красноярську правоохоронці затримали кілька підлітків, що розсилали анонімні листи до шкіл міста, а можливо, й у інші регіони, повідомили у п’ятницю, 21 січня, Інтерфакс і ТАСС.

Кореспондент ВВС написав в один з каналів. Відповідь надійшла у вигляді голосових повідомлень: молодий хлопець – судячи з голосу, дуже молодий – кудись поспішав, на записі чути, як скрипить сніг під швидкими кроками. Він зізнався, що школи “мінує” не він, а більше спеціалізується на “мінуванні” метро.

Журналіст ВВС уточнив у нього, навіщо він цим займається.

“З тебе 1000₽ за мою відповідь”, – письмово відповів той.

“Ну, цілком собі мотивація”,

“Кидаєш?!!” – обурюється “псевдомінер”.

А потім надіслав популярний трек Моргенштерна і Клави Коки (російської відеоблогерки і співачки – Ред.) “Мені пох”.