
В Україні на заміну МСЕК впроваджується нова система оцінювання інвалідності

В Україні запроваджується нова система оцінювання повсякденного функціонування особи. Ця система спрямована на забезпечення прозорості та орієнтації на потреби кожної людини.
Нова система базуватиметься на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Це означає, що під час оцінювання враховуватимуться не лише медичні аспекти, але й соціальні фактори, вплив середовища та бар’єрів. Такий підхід сприятиме індивідуалізації підтримки, підвищенню її ефективності та створенню умов для максимально можливої незалежності та активності людини.
Ключові поняття, які лягли в основу нової системи:
- Життєдіяльність: діяльність людини, яка включає самообслуговування, пересування, орієнтацію, спілкування, контроль поведінки, здобуття освіти та трудову діяльність.
- Обмеження життєдіяльності: порушення функцій організму або вплив зовнішніх факторів, які ускладнюють виконання повсякденних завдань або обмежують участь у житті суспільства.
- Повсякденне функціонування: здатність людини виконувати звичні завдання у своєму повсякденному житті, такі як особиста гігієна, пересування, робота, навчання чи взаємодія з іншими, відповідно до її стану здоров’я.
- Компенсатори обмежень життєдіяльності: засоби, вироби, послуги чи пільги, які допомагають людині адаптуватися до обмежень.
Зв’язок із МКФ:
Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) – це універсальний інструмент, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я для оцінки функціонування людини у взаємодії із середовищем.
Основні принципи МКФ:
- Фокус на активності та участі.
- Контекстуальні фактори.
- Універсальність і нейтральність.
Вплив МКФ на нову систему оцінювання:
- Індивідуалізований підхід.
- Аналіз бар’єрів і підтримки.
- Комплексне оцінювання активності та участі.
Оцінювання життєдіяльності проводиться на основі ключових категорій, визначених у постанові Кабінету Міністрів України № 1338, що охоплюють всі аспекти повсякденного функціонування людини.
Оцінювання базується на категоріях:
- Самообслуговування: здатність до гігієни, приготування їжі, одягання.
- Пересування: можливість долати відстані, користуватися транспортом.
- Орієнтація: здатність орієнтуватися у просторі та використовувати органи чуття.
- Спілкування: взаємодія з іншими людьми через усну, письмову чи невербальну комунікацію.
- Контроль за поведінкою: здатність дотримуватися норм і забезпечувати особисту безпеку.
- Здобуття освіти: можливості навчатися та опановувати нові знання.
- Трудова діяльність: здатність працювати та адаптуватися до умов праці.
Кожна з цих категорій має різні ступені обмеження – від легкого до серйозного.
Реабілітаційний потенціал визначає можливості людини відновлювати функціональні здатності, адаптуватися до обмежень та інтегруватися у соціальне життя. Оцінка цього потенціалу є важливим кроком у розробці індивідуальних програм реабілітації.
Групи інвалідності та строки їх встановлення визначаються відповідно до законів України, постанов Уряду та наказів МОЗ. Існує три групи інвалідності – I, II та III, які встановлюються залежно від ступеня обмеження життєдіяльності. Строки встановлення інвалідності можуть бути безстроковими, на 5 років, на 1 рік або на 1-3 роки.