Вічна пам’ять героям: на Рівненщині попрощалися з п’ятьма загиблими воїнами
На Рівненщині провели в останню путь п’ятьох українських військових, які загинули, боронячи країну від російської агресії. Серед полеглих — Руслан Коваль із Березного, Олександр Литвин із Великоомелянської громади, Сергій Наумчук із Здовбицької ТГ, Анатолій Туревич із Сарненщини та Тарас Коваль із Вараша.
Сержант Руслан Коваль народився 6 грудня 1973 року у місті Березне, втім дитинство та юність провів у Ризі, куди родина переїхала ще в ранньому віці. Там він закінчив школу та здобув фах автослюсаря. Згодом Руслан повернувся до рідного Березного, де створив сім’ю. У 2020 році вступив до лав Збройних сил України та брав участь в операції Об’єднаних сил. Після нетривалої перерви знову повернувся на фронт у вересні 2023 року. Побратими знали його під позивним «Рейнджер». За роки служби Руслан був нагороджений низкою відзнак за відданість та сумлінне виконання бойових завдань. Загинув 11 липня 2025 року на Донеччині. Поховали захисника на місцевому кладовищі.
Олександр Литвин, уродженець Великоомелянської громади, народився 24 січня 1994 року. До ЗСУ приєднався 3 липня 2023-го. Служив старшим водієм 1 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу. Життя військового обірвалося 11 липня 2025 року внаслідок ураження керованою авіаційною бомбою на Донеччині. Його також поховали на місцевому цвинтарі.
Сергій Наумчук народився 6 липня 1970 року у селі Сураж на Тернопільщині, згодом родина переїхала до села Здовбиця, де Сергій і виріс. Закінчив Мирогощанський технікум за спеціальністю техніка-механіка, проходив строкову службу, працював трактористом і слюсарем. До війська пішов у січні 2023 року, служив у зенітній ракетно-артилерійській батареї 9-ї механізованої роти, виконував завдання на Запорізькому напрямку. 16 грудня 2023 року загинув під час бою, отримавши смертельні поранення. Родина отримала повідомлення про зникнення безвісти лише через кілька днів. Поховали героя на місцевому кладовищі.
Анатолій Туревич народився 6 лютого 1989 року в селі Заболоття Березівської громади. Загинув 11 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Деталі поховання не розголошуються.
Вараська громада попрощалася з 46-річним Тарасом Ковалем, який вважався зниклим безвісти з грудня 2024 року. Його смерть підтвердила ДНК-експертиза. Воїн загинув 7 грудня 2024 року на Сумщині. Народжений у Львові, Тарас закінчив Львівське пожежно-технічне училище, а згодом переїхав до Вараша. Більшу частину життя віддав службі в ДСНС, дослужився до звання полковника, а у 2021 році вийшов на пенсію. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем повернувся до лав захисників — служив техніком 1-ї стрілецької роти. За бойові заслуги був нагороджений відзнакою «Ветеран війни». У Тараса залишилися дружина, троє неповнолітніх доньок, дорослий син, брат і батьки. Поховали героя на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.
Світла памʼять та глибока шана кожному з них. Україна ніколи не забуде своїх героїв. Вічна слава полеглим захисникам.