15°

Відважний воїн: сьогодні у Рівному провели в останню путь Василя Лісовського

“Чого мають йти молоді? Я прожив життя, маю дорослого сина, маю досвід, от такі мають воювати. А молодих тут не треба!”.

Ці слова Василя Лісовського, сказані в телефонній розмові з передової, закарбувалися у пам’яті його рідної сестри Інни.

52-річний Василь все життя прожив у Рівному. Дуже любив це місто, саме тут почувався комфортно, тому навіть думки про те, щоб кудись переїхати, не допускав. Василь свого часу працював у поліції, податковій міліції, а останнім часом у ПриватБанку.

“Він дуже любив собак. Навіть коли був на війні, постійно розпитував про свого лабрадора. Любив рибалити, виїхати за місто на берег тихого озерця й ловити рибу. А ще багато читав, ми часто обговорювали книги, обмінювалися ними і враженнями…” – пригадує Інна.

Добряк, дуже простий у спілкуванні, не намагався, як то кажуть, перевершити всіх, безвідмовний, якщо потрібна допомога.

“Справжній брат, яким він має бути в ідеалі. Від самого малечку я була під його захистом, знала, що ніхто не образить, бо за Василем — як за кам’яною стіною,” – розповіла Інна.

А захищати він умів і не боявся. Вірив, що це повинні робити люди з досвідом. Сам же такий досвід мав — воював в АТО на Сході нашої країни. Тож і цього разу не міг чекати. Вже 25 лютого прийшов у військкомат. А потім щодня чекав і нервував: чого ж так довго не викликають…

Уже перебуваючи “на нулі” у телефонних розмовах, завжди намагався заспокоїти рідних. Запевняв, що все тихо, що береже себе.

“Я ж не перший раз, не молодий вже, бережу себе, Інночко, не переживай,” – казав щоразу.

А ще до всього ставився з гумором, що додавало сили і йому, і близьким.

“Казав, що так багато копав, як ніколи в житті. То ми ще разом сміялися, що то тренування перед тим, як картоплю вибирати треба буде… Якось надіслав фото з передової, то я пожартувала, що там погладшав. А він мені каже, що то так від ненависті до москалів розперло,” – розповідає сестра Василя Лісовського.

Та ворог діяв підступно.

Старший сержант, командир відділення Василь Лісовський загинув від кулі снайпера, яка поцілила у голову, 23 травня неподалік населеного пункту Павлівка Донецької області…

Не дочекалася чоловіка дружина Олександра, без батьківської поради залишився 24-річний син Героя Назар.

Щирі співчуття рідним.

Проводжаємо героїв і віримо, що душа нашого народу вистоїть, бо з нами правда, а де правда – там і Бог. Наші захисники сильні, героїчні – вони свідчення того, що Всевишній з нами, а значить – з нами обов’язково буде перемога!