6°

Водія вантажівки оштрафували на 17 тисяч гривень

Рівненський апеляційний суд скасував постанову місцевого суду, якою 26-річного водія вантажівки визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Суд апеляційної інстанції переглянув апеляційну скаргу Віталія К., якою той оскаржив постанову місцевого суду від 12 квітня 2021 року та просив її скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Переконував суд, що для притягнення його до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП необхідно було довести, що зайняття господарською діяльністю носить системний характер та спрямований на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового розгляду, апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із матеріалів справи відомо, що протокол про адміністративне правопорушення на водія вантажівки працівники поліції склали у селі Опарипси Радивилівського району 10 березня 2021 року. У ньому Віталію К. інкримінувалось вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Разом з тим ні протокол, ні матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що таке перевезення Віталієм К. вантажів мало системний характер, при цьому діяльність останнього була самостійною та ініціативною, повністю охоплювалась його власною господарською компетенцією. Жодних доказів чи свідчень щодо існування таких обставин (фактів) до протоколу додано не було.

Відсутні будь-які достовірні відомості, які б підтверджували здійснення Віталієм К. господарської діяльності.

Приймаючи таке рішення, Рівненський апеляційний суд також врахував, що транспортний засіб DAF належить Олені К., а не водію.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно апелянта, не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви в суду.

Вина Віталія К. в інкримінованому йому правопорушенні належними та допустимими доказами не доведена, а обставини, зазначені в протоколі, не підтверджені.

Тому Рівненський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Віталія К.. Постанову суду першої інстанції скасував, а провадження у справі відносно апелянта закрив за відсутністю у його діях події  і складу адміністративного правопорушення.