6°

Які медзаклади Рівненщини прибуткові, а які в боргах. Пояснює керівник меддепартаменту

Медзаклади Рівненщини, яким не вистачає фінансування від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), повинні шукати альтернативні шляхи наповнення своїх бюджетів. Про це в ефірі Українське радіо Рівне 17 серпня заявив директор профільного департаменту Олег Вівсянник. Він також назвав заклади, які після старту реформи працюють з прибутком.

Медичні заклади області другий рік існують за новою системою фінансування, вносить корективи в їхню роботу також пандемія COVID-19. Тому показники планової меддопомоги значно знизилися й розрахунки на 2021-й рік були теж нижчі від очікуваних,– заявив директор Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Олег Вівсянник.

До 13 серпня він мав подати профільній комісії облради бачення реорганізації та оптимізації медзакладів області. Про перспективи Олег Вівсянник розповів в ефірі радіо.

“Заклади, які не можуть існувати за ту кількість коштів, які отримують від НСЗУ, повинні шукати альтернативні шляхи наповнення бюджетів, складати фінансові плани для існування на цілий рік і мати ресурс, щоб забезпечити наданням меддопомоги пацієнтів, харчуванням, медикаментами та заробітною платою медпрацівників”, – заявив він.

Оплату комунальних послуг та належну підтримку приміщень, уточнив посадовець, забезпечує власник. Якщо заклад неспроможний утримати інфраструктуру, яку має – потрібно його реорганізовувати, об’єднувати або оптимізувати ліжковий фонд. А це передбачає зменшення кількості працівників.

Позитивні приклади з області

Область має не тільки заклади, які потребують скорочення персоналу чи ліжок. Є й такі, які мають позитивний фінансовий баланс. Вони конкурентоспроможні на ринку послуг й до них звертаються не тільки жителі Рівненщини, а й інших областей і з-за кордону, акцентував Олег Вівсянник.

“У нас є обласний протипухлинний центр, який на позитивному балансі, вся первинна медико-санітарна мережа. Маємо заклади, які стабільно заробляють і утримують фінансову рівновагу. Ряд районних лікувально-профілактичних закладів, багатопрофільних лікарень першого рівня надання меддопомоги”, – сказав директор меддепартаменту.

Серед прибуткових — Дубенська міська лікарня, Володимирецька, Березнівська, Рокитнівська, Сарненська лікарні, Рівненська ЦМЛ. Ефективно використовують ресурс також Вараська й Гощанська лікарні, – зазначив Вівсянник.

Що робитимуть з Острозькою психлікарнею

Серед медзакладів, які мають борги за комунальні послуги й по заробітній платі – Острозька психлікарня. Вона єдина в області надавала послуги людям з хронічними розладами психічного здоров’я і тим, які мали COVID-19. Але заклад не був контрактований НСЗУ по окремому пакету послуг і заплати у розмірі 300% медпрацівникам мусили виплачувати з власних ресурсів, – нагадав Олег Вівсянник. Це і призвело до мільйонних боргів.

“Ми повинні винайти таке рішення, яке б дозволило зберегти цей заклад, тому що це один з ключових і історичних закладів області, де лікується багато пацієнтів і є високопрофесійний колектив, який може надавати якісну медпослугу. В першу чергу стоїть задача, щоб ми вийшли на той рівень фінансування закладу, аби в процесі роботи щомісяця не виникало збільшення заборгованості”, – уточнив він.

Директор Острозької психлікарні Вадим Бондарчук зазначив, що станом на 17 серпня у закладі 270 пацієнтів, усього мають 330 ліжкомісць. Дві хвилі скорочення – одна вже відбулася, іншу планують у жовтні – зменшать колектив на 60 працівників. Планують скоротити ліжкомісця до 250.

“Якщо НСЗУ нас не почує і не додасть фінансування – на жаль, прийдеться робити третю хвилю скорочення, відповідно до фінансування, того що дає Служба здоров’я”, – зазначив він.

Керівник психлікарні акцентував, що у статут внесли зміни й розглядають можливість надавати у закладі платні послуги: медичні огляди, видачу довідок, додаткові огляди й платні консультації психіатрів, психотерапевтів й інших спеціалістів.

“Також питання стоїть щодо автономного відділення сестринського нагляду, що дасть змогу суттєво зменшити навантаження. Під час останньої наради обговорювали питання відкриття платного реабілітаційного центру для лікування нарко- та алкозалежних людей”, – додав Вадим Бондарчук.

Оптимізації працівників – вкрай болюче питання, зазначив він. Хворих більшає, а прогнозувати, за який час вилікують той чи інший діагноз, через специфічність закладу, тут не можуть.

“Треба дуже вагомо підкреслювати – щоб не скоротити персонал настільки, щоб потім не могти надавати послуги. Ми по рішенню судів утримуємо 17 людей на примусовому лікуванні. Але, на жаль, державою ці послуги не оплачуються і це лягає тягарем. З 2022-го року чекаємо введення і оплати цього пакету”, – сказав Бондарчук.

У закладі утримують людей, особи яких не встановлені, або які залишилися самі, але інтернати, через черги, їх не можуть прийняти. Олег Вівсянник зазначив, що потрібно визначити, де лікувати пацієнтів, які тривалий час перебувають у закладі без явних покращень, або госпіталізовані за соціальними показниками. Після скорочення місць у психлікарні, їх планують переводити в інші установи.

“Ми зараз працюємо над тим, щоб цих пацієнтів, які мають можливість перебувати у закладах соціального типу – не хоспісного – будемо таких пацієнтів переводити у заклади соціальної сфери. Поставили завдання: вивчити питання, скільки пацієнтів в лікарні є непрофільних”, – зауважив директор меддепартаменту.

Щодо пацієнтів, ушпиталених за рішенням суду, то за них повинен платити той, хто цю послугу замовляє, – акцентував Вівсянник.

Діагностичний та фтизіопульмонологічний центри

НСЗУ оплачує близько 50 гривень за обслуговування одного пацієнта в обласному діагностичному центрі. У Міністерстві охорони здоров’я, зазначив Вівсянник, пообіцяли, що цей пакет, можливо, переглянуть і збільшать коефіцієнт, що дозволить збільшити фінансування закладу в чотири рази.

“Плануємо різко змінити підхід до надання меддопомоги – це створення базового клініко-консультативного відділення, де можна буде отримати консультації за багатьма вузькими спеціальностями. Дозволить нам зробити це лише, маючи синергію як з обласною лікарнею, так і з обласною дитячою”, – додав він.

Фтизіопульмонологічному центру для повноцінного функціонування не вистачатиме до кінця року 6,5 мільйонів гривень. Заклад 17 серпня відвідали представники МОЗ та НСЗУ. Останні підтвердили, що оптимізацію в закладі провели ефективно, – зазначив Олег Вівсянник.

“Маємо надію, що після зустрічі ми отримаємо або алгоритм, по якому можна буде дофінансувати цей заклад, або ж цільову фінансову підтримку для збереження лікувально-профілактичного закладу”, – сказав.

Джерело: Суспільне