28°

Змінила сукню і туфлі на форму та берці

Джерело: Голос України

Катерина СТУПНИЦЬКА (на знімку) родом із Залізниці, що у Корецькому районі Рівненщини. Ще з дитинства вона знала, що стане медиком.

Змалку мріяла про медицину. Всі ляльки були моїми пацієнтами. А ще мене дуже вабив білий халат. Отож закінчила Дубенський медичний коледж. Першим місцем моєї роботи став ФАП у селі Даничеві, де я рік була завідувачкою, — розповідає Катерина.

А далі була армія. У 20 років Катя пішла до районного військкомату. Там заявила: «Хочу служити. Та ще й так, щоб запам’яталось на все життя». «Без проблем», — відповіли воєнкоми. Так Катерина потрапила до Володимира-Волинського, але спочатку був Рівненський військовий полігон. А потім підписала контракт на три роки. Тепер каже, що не уявляє свого життя без армії. Точніше, без усього того, що отримала під час служби, — друзів і досвіду. Вона зрозуміла, що її покликання — це військовий медик.

Невдовзі надійшов наказ їхати на схід (Золоте, Луганщина). Попри внутрішню готовність для двадцятирічної дівчини це все ж таки стало шоковою новиною. Дорогою — весь час без сну та у роздумах. Невідомо було, що чекає у зоні бойових дій та чим усе закінчиться. Тоді гостро усвідомила, наскільки цінною є для неї родина.

У Залізниці проживають мама Тетяна, тато Віктор, брати Владислав і Костянтин, для яких старша сестра стала гідним прикладом для наслідування.

Чесно кажучи, мама була не в захваті від такого крутого повороту в моєму житті. Намагалася відмовити, переконати, — ділиться Катя.

На передовій дівчина перебувала кілька разів, але з нетривалими відпустками. У вересні минулого року продовжила контракт ще на рік. Сержант Катерина Ступницька служить у військовій частині у Володимирі-Волинському.

Попри юний вік вона учасник бойових дій.

Корець
Рівненської області.

Фото надано автором.