«Речовий доказ агресії». Росія повернула українські кораблі через пів року після рішення Міжнародного трибуналу

Незаконне захоплення

«Включить свет на палубе, выйти с поднятыми руками», — це фраза з радіопереговорів українських та російських військових 25 листопада 2018 року, з якої починалось захоплення трьох українських кораблів та 24-х моряків.

Біля Керченської протоки російські військові відкрили вогонь по катерах «Нікополь», «Бердянськ» та буксиру «Яни Капу», потім захопили їх та членів екіпажу у полон. Трьох моряків «Бердянська» поранили. На самому катері залишились пробоїни.

Командир походу Денис Гриценко розповідає, що у російських військових був один план — не дати українським кораблям пройти:

Коли ми вже прийшли в Керченську протоку, після того як «Берег-25», Керчпортконтроль, визначив нам точки для очікування проходу в Азовському морі, ми стали в цій точці. Я вийшов на Керч, сказав, що це небезпечно, тому що продовжуються навали на мої судна. Вони сказали: «Йдіть на ці точки, ми вас чіпати не будемо». […] Тоді, на мій погляд, для РФ дана ситуація була незрозумілою, і вони в неофіційній обстановці просили нас вийти за 12-мильну зону і чекати. А через години 3-4 усі перемовини завершилися. […] Вони, я думаю, вже розуміли, що будуть робит», — пригадував Денис Гриценко.

Потім моряків, як «організовану злочинну групу», судили у Криму та Москві нібито за незаконний перетин кордону. За пів року від захоплення Міжнародний трибунал з морського права, до якого звернулась українська сторона, провів слухання на тему Керченського конфлікту.

Росія тоді відмовилась брати в них участь, наголошуючи на тому, що трибунал не має юрисдикції для вирішення інциденту, а Україна використовує ситуацію у внутрішньополітичних цілях.

Слухання відбулись 10 травня. Тоді українська делегація зазначила, що Росія порушила основний принцип імунітету військових кораблів, гарантований Конвенцією ООН з морського права. Вона підкреслила, що катери затримали 25 листопада 2018 року в територіальних водах України. Але дії Росії в будь-якому випадку порушували б Конвенцію, навіть якщо б йшлося про територіальні води РФ — силовики іноземних держав та піддані юрисдикції іноземних судів не можуть арештовувати військові кораблі інших країн та їхні екіпажі. Доповідь Військово-морських сил України та додані до неї документи підтверджували, що українські кораблі здійснювали мирний транзит між двома українськими портами.

Крім того, Росія відкривала вогонь по катерах, що є доказом агресії, запевняла українська сторона, демонструючи фото.

Також українська сторона наголошувала на тому, що Росія позбавила Україну кораблів, що використовуються для підтримки національної оборони країни.

Повернути негайно!

25 травня Міжнародний трибунал з морського права задовольнив позов України та зобов’язав Росію негайно звільнити кораблі та 24 членів їхніх екіпажів. У МЗС України очікували, що РФ виконає це рішення у встановлений термін — протягом місяця. Однак цього не сталося. Україна наголошувала, що допоки Росія не виконує рішення Міжнародного трибуналу, вона на морі перебуває поза законом.

Особливість морського права в тому, що є щоденні правила, якими користуються всі кораблі без винятку, зокрема й Росії. Очевидно, вони не можуть поставити себе поза законом в усіх морських питаннях: свободи навігації, військових і цивільних кораблів, — запевняли в МЗС.

Ігнорування рішення Трибуналу загрожувало Росії розширенням санкцій, погіршенням репутації серед інших країн, могло нести економічну і політичну загрозу, в тому числі для безпеки вантажних перевезень, комерційних та державних російських суден.

Невиконання наказу Трибуналу могло бути використано в політичних цілях країнами Заходу для посилення санкцій, у тому числі що стосуються «Північного потоку», інших інфраструктурних проєктів та економічної безпеки російських кораблів. Крім того, це серйозно обмежило б право РФ звертатися до суду в разі потреби, — зазначив адвокат українських моряків Микола Полозов.

Порівняти ситуацію можна зі справою «Арктик санрайз» — нідерландського судна, на якому активісти «Грінпіс» у 2013 році проводили акцію протесту біля російської бурової платформи в Печорському морі. Бійці берегової охорони РФ затримали судно та заарештували всіх членів екіпажу та пасажирів. 

Брати участь у слуханнях Міжнародного трибуналу влада РФ тоді також відмовилися, як і виконувати його рішення. Але за деякий час відпустила захоплених активістів і виплатила уряду Нідерландів компенсацію в кілька мільйонів євро.

Втім повертати українські кораблі Росія не квапилась. Час від часу кримські ЗМІ повідомляли про зникнення кораблів із порту Керчі, згодом — про повернення. Російські слідчі наголошували на тому, що судна є речовим доказом у справі, яку вони продовжують розслідувати проти українських військових.

7 вересня відбувся великий обмін полонених, моряки повернулись в Україну, однак без кораблів.

17 вересня в пресслужбі «прикордонного управління ФСБ Росії по Республіці Крим» заявили, що три українські кораблі будуть передані Києву завдяки досягнутим російсько-українським домовленостям.

Адвокат моряків Микола Полозов наголошував на тому, що Росія просто маскує свої дії за домовленностями, хоча насправді зобов’язана виконати рішення Трибуналу:

Я впевнений, що після передачі кораблів влада РФ направить до суду [Міжнародного трибуналу — ред] звіт про виконання цього пункту наказу, — розповів він hromadske.

Речовий доказ

Раніше командувач Військово-морських сил Ігор Воронченко пояснював, що Росія повідомила недостовірну інформацію Міжнародному трибуналу з морського права про повернення захоплених українських кораблів — після звільнення 7 вересня українських моряків вона заявила, що повернула і кораблі. Командувач запевняв, що Росія не хоче їх повертати, оскільки вони є доказом агресії для суду.

Ну ви уявляєте, якщо вони нам віддадуть катер «Бердянськ» із простреленою рубкою, що буде?, — казав Воронченко.

Адвокат Микола Полозов додав, що сліди агресії на захоплених суднах могли зникнути:

Мені відомо, що на кораблях російська сторона проводила якісь ремонтні роботи. Стосувалося це профілактичних робіт для подальшої передачі або усувалися сліди агресії — складно сказати. Думаю, українські фахівці після отримання кораблів зможуть відповісти на ці питання, — сказав адвокат.

Навіть після звільнення моряків та повернення кораблів цей конфлікт між Україною та Росією не вичерпано. Основний спір щодо імунітету трьох військових кораблів і членів екіпажів по суті розглядатиме вже інший судовий орган — Арбітражний трибунал Міжнародного суду ООН в Гаазі. Вже 21-22 листопада відбудуться перші слухання. Процес може тривати кілька років.